|
√ј—“–ќƒ”ќƒ≈Ќ≤“ ” ƒ≤“≈…
«ахворюванн¤ шлунка та дванадц¤типалоњ кишки у д≥тей мають тенденц≥ю до невпинного зростанн¤, а сама патолог≥¤ характеризуЇтьс¤ групою особливостей, що в≥дсутн≥ у дорослих. ¬одночас, звертаЇ на себе увагу зростанн¤ саме хрон≥чноњ патолог≥њ, що обумовлюЇ медико-соц≥альну њњ значим≥сть. ¬≥д л≥кар¤ вимагаЇтьс¤ знати основн≥ д≥агностичн≥ критер≥њ, обс¤г обовТ¤зкового обстеженн¤, щоб своЇчасно д≥агностувати хворобу та запоб≥гти виникненню ускладнень.
оротке викладенн¤ матер≥алу
|
‘актори ризику
гастродуоденальних
хвороб: |
- в≥к дитини (перш≥ про¤ви у молодшому шк≥льному в≥ц≥) ;
- стать(част≥ше хвор≥ють д≥вчатка) ;
- пренатальн≥ фактори: гестози ваг≥тних, асф≥кс≥¤, пологова травма, мала маса т≥ла при народженнњ (2000 г ≥ менше) ;
- обт¤жена спадков≥сть в родин≥ по захворюванн¤х “ ;
- раннЇ штучне вигодовуванн¤ (або зм≥шане) до 1 року;
- обт¤жений харчовий анамнез: нерегул¤рне, одноман≥тне;
- перенесен≥ ≥нфекц≥йн≥ захворюванн¤, вогнища хрон≥чноњ ≥нфекц≥њ, алергоз, невроз, глист¤н≥ ≥нваз≥њ.
|
|
‘актори, ¤к≥ спричин¤ють гастродуоденальн≥ захворюванн¤:
|
- ал≥ментарн≥ чинники: порушенн¤ режиму харчуванн¤, перењданн¤, зловживанн¤ холодними, гар¤чими, гострими стравами, консервованими продуктами;
- спадкова схильн≥сть;
- вогнища хрон≥чноњ ≥нфекц≥њ,
- ≥нтоксикац≥¤, харчова алерг≥¤;
- кишковий дизбактер≥оз
- на¤вн≥сть
Helicobacter pylori.
|
|
ѕатогенез гастродуоденальних захворювань:
|
- тривалий вплив шк≥дливих чинник≥в на слизову оболонку;
- пошкодженн¤ захисного слизового бар
ТЇру;
- порушенн¤ регенерац≥њ еп≥тел≥ю, дистроф≥¤, зм≥ни ультраструктури кл≥тин залозистого апарату шлунка;
- порушенн¤ центральноњ ≥ ендокринноњ регул¤ц≥њ;
- дискоординац≥¤ м≥ж процесами збудженн¤ ≥ гальмуванн¤;
- зм≥ни моторноњ функц≥њ травного каналу.
|
ƒ≥агностичн≥ критер≥њ гострого гастриту
јнамнез:
- погр≥шност≥ в харчуванн≥: перењданн¤, вживанн¤ холодноњ або гар¤чоњ њж≥, незр≥лих фрукт≥в, ¤г≥д, харчових алерген≥в (¤йц¤, шоколад, цитрусов≥), л≥карських засоб≥в (асп≥рин, цитостатики, предн≥золон) .
л≥н≥чн≥:
- б≥ль ≥з локал≥зац≥Їю в надочеревинн≥й д≥л¤нц≥, що виникаЇ п≥сл¤ њж≥, через дек≥лька годин;
- в≥дчутт¤ важкост≥;
- блюванн¤ њжею або неперетравленими њњ рештками з кислуватим запахом, що приносить полегшенн¤;
ѕаракл≥н≥чн≥:
- бактер≥олог≥чне досл≥дженн¤ блювотних мас, калу, ‘√ƒ—, при зат¤жному переб≥гу.
Ћ≥куванн¤ гострого гастриту
- промиванн¤ шлунка;
- послаблювальн≥ засоби;
- гар¤чий чай;
- тепла гр≥лка на жив≥т;
- д≥Їта (3-4 дн≥) р≥дк≥ каш≥, кис≥ль, желе;
- на 2-3 тижн≥ виключити з рац≥ону копченост≥, гостру, смажену, жирну њжу.
ласиф≥кац≥¤ хрон≥чного гастродуоден≥ту
(—≥дней, 1990 з доповненн¤ми)
1. «а ет≥олог≥Їю:
- ≥нфекц≥йний (гел≥кобактер-асоц≥йований, в≥русний, грибковий) ;
- х≥м≥чний;
- ауто≥мунний;
- алерг≥чний;
- особлив≥ форми (еозиноф≥льний, гранулематозний) ;
- не диференц≥йований за ет≥олог≥чним чинником.
2. «а локал≥зац≥Їю:
- осередковий (антральний, фундальний) ;
- розповсюджений (пангастрит) .
3. «а морфолог≥чними ознаками:
а) ендоскоп≥чна характеристика:
- поверхневий,
- г≥пертроф≥чний,
- ерозивний,
- гемораг≥чний,
- субатроф≥чний,
- зм≥шаний.
4. «а станом секреторноњ функц≥њ шлунка:
- п≥двищена;
- в норм≥;
- знижена.
5. «а фазою патолог≥чного процесу:
- загостренн¤,
- неповна рем≥с≥¤,
- рем≥с≥¤.
ƒ≥агностичн≥ критер≥њ (кл≥н≥чн≥)
|
’рон≥чний гастрит з п≥двищеною
(або нормальною) секрец≥Їю: |
- Ѕол≥ в живот≥, пов
Т¤зан≥ з њжею, часто виникають натще, ранн≥ бол≥ (характерн≥ дл¤ фундального гастриту) , п≥зн≥ бол≥ (при антральному гастрит≥) , н≥чн≥ бол≥.
- ’арактерн≥ про¤ви диспепсичного синдрому: в≥дрижка кислим, в≥дрижка пов≥тр¤м, печ≥¤, нудота, схильн≥сть до закреп≥в.
- ѕри пальпац≥њ ч≥тка болюч≥сть в еп≥гастр≥њ, п≥лородуоденальн≥й зон≥.
|
|
’рон≥чний гастрит
≥з зниженою секрец≥Їю:
|
- ѕро¤ви диспепсичного синдрому переважають над больовим (в≥дрижка њжею, нудота, в≥дчутт¤ г≥ркоти в рот≥, зниженн¤ апетиту, метеоризм, нест≥йкий характер випорожнень.
- Ѕол≥ в живот≥ ниючого характеру з локал≥зац≥Їю в еп≥гастр≥њ, найчаст≥ше п≥сл¤ њж≥, в≥дчутт¤ важкост≥ та переповненн¤ у верхн≥й частин≥ живота.
- ¬иражений синдром ендогенноњ ≥нтоесикац≥њ (втомлюван≥сть, головний б≥ль, емоц≥йна лаб≥льн≥сть) .
- ѕальпаторно незначна болюч≥сть в еп≥гастр≥њ, найчаст≥ше поширена.
- Ѕол≥ в живот≥ (ниюч≥, тривал≥, що виникають вранц≥, натщерце та через 1, 5-2 години п≥сл¤ њж≥) ; часто (до 40%) гострий, приступобод≥бний, але нетривалий характер болю, ¤кий локал≥зуЇтьс¤ в еп≥гастр≥њ (98 Ц100 %) , в правому п≥дреберТњ (60 %) , навколо пупка (45 %) ;б≥ль посилюЇтьс¤ п≥сл¤ њж≥ та ф≥зичного навантаженн¤;
- ѕро¤ви диспепсичного синдрому: в≥дрижка, печ≥¤, тривала нудота, важк≥сть п≥сл¤ њж≥, в≥дчутт¤ г≥ркоти в рот≥, метеоризм, закрепи;
- —имптоми ендогенноњ ≥нтоксикац≥њ: емоц≥йна лаб≥льн≥сть, част≥ головн≥ бол≥, драт≥влив≥сть, слабк≥сть;
- ѕальпаторно: розлита болюч≥сть в еп≥гастр≥њ, п≥лородуоденальн≥й зон≥, при ерозивному- локальне напруженн¤ м
Т¤з≥в.
|
|
ќбс¤г одноразових
обовТ¤зкових обстежень : |
- «агальний кл≥н≥чний анал≥з кров≥,
- л≥н≥чний анал≥з сеч≥,
- Ѕ≥ох≥м≥чний анал≥з кров≥ (загальний б≥лок та б≥лков≥ фракц≥њ) ,
- “ести на
Helicobacter pylori.
- ƒосл≥дженн¤ секреторноњ функц≥њ шлунка (рЌ-метр≥¤ або фракц≥йне досл≥дженн¤ шлункового вм≥сту) ,
- ≈‘√ƒ— з приц≥льною б≥опс≥Їю та г≥столог≥чна д≥агностика
Helicobacter pylori.
- ”«ƒ внутр≥шн≥х орган≥в.
- –ентгенолог≥чне досл≥дженн¤ шлунка та дванадц¤типалоњ кишки (моторно-евакуаторн≥ порушенн¤) .
|
|
ѕри необх≥дност≥: |
- јнал≥з калу на скриту кров.
- √≥столог≥чне досл≥дженн¤ б≥оптат≥в.
- ≤мунограма.
|
|
ƒиференц≥альна д≥агностика:
|
- ‘ункц≥ональн≥ розлади травного каналу.
- «ахворюванн¤ гепатоб≥л≥арноњ системи.
- ƒиспанкреатизм.
- јтипов≥ форми апендициту.
- √лист¤н≥ ≥нваз≥њ.
- ѕ≥Їлонефрит.
- ѕрироджен≥ аномал≥њ розвитку кишок ≥ бриж≥.
|
«агальн≥ принципи л≥куванн¤
(при загостренн≥ хрон≥чних гастриту ≥ гастродуоден≥ту)
1. ≤ндив≥дуальне вир≥шенн¤ питанн¤ про амбулаторне чи стац≥онарне л≥куванн¤ хворого.
2. ¬иб≥р режиму (л≥жковий, нап≥вл≥жковий, палатний).
3. ѕризначенн¤ д≥Їтичного харчуванн¤.(ст≥л є1, 2, 5).
4. ћедикаментозне л≥куванн¤ з метою
а) нормал≥зац≥њ кортиков≥сцеральних порушень;
- адаптогени;
- седативн≥ засоби;
б) нормал≥зац≥њ секретоноњ д≥¤льност≥ шлунка:
- при г≥перацидних станах призначають антисекреторн≥ препарати (ћ1-хол≥нол≥тики (гастроцеп≥н: дошк≥льн¤там по ½ таблетки 2 рази в день, школ¤рам по 1 таблетц≥ 2 рази в день, за 30 хвилин до њж≥; курс вживанн¤ 4-6 тижн≥в) або блокатори Ќ2-рецептор≥в г≥стам≥ну (ран≥т≥дин призначають д≥т¤м, старшим 12 рок≥в по 150 мл 2-3 рази в день; фамот≥дин по 20 мл 2 рази в день або 40 мл на н≥ч прот¤гом 2-х тижн≥в; надал≥ базисними препаратами будуть комплексн≥ антациди (смекта, маалокс, фосфалюгель) впродовж 10-20 дн≥в;
- при г≥поацидних станах використовують стимул¤тори шлунковоњ секрец≥њ прот¤гом 3-4 тижн≥в.
в) в≥дновленн¤ моторно-евакуаторноњ функц≥њ шлунка:
- прок≥нетики (мот≥л≥ум по 2, 5 мл на 10 кг маси т≥ла 3 рази на добу, до њж≥, 7-10 дн≥в.
г) в≥дновленн¤ балансу м≥ж факторами агрес≥њ та захисту слизовоњ оболонки:
- цитопротектори: актовег≥н, в≥там≥ни ј, ¬, ≈, фол≥Їва кислота (прот¤гом 4-6 тижн≥в) ;
- синтетичн≥ простогландини: м≥сопростол по 200 мкг 4 рази в день, п≥д час њж≥, 4-8 тижн≥в.
д) ерадикац≥њ причинно-значимого (за даними спец≥альних метод≥в досл≥дженн¤) Helicobacter pylori, потр≥йна терап≥¤ впродовж 7 дн≥в у одн≥й ≥з наведених комб≥нац≥й:
- ƒе-нол по 120-240 мг 3 рази на день+ фуразол≥дон по 0, 05-0, 1 г 4 рази на день +амоксицил≥н по 250-500мл 2 рази на день.
- ƒе-нол по 120-240 мг 3 рази на день+ фуразол≥дон по 0, 05-0, 1 г 4 рази на день +кларитром≥цин(еритром≥цин) по 250 2 рази на день.
- ƒе-нол по 120-240 мг 3 рази на день+ метрон≥дазол 250-500мл 2 рази на день +амоксицил≥н по 250-500мл 2 рази на день
е) симптоматична терап≥¤ при вираженому больовому синдром≥ призначають спазмол≥тики (но-шпа, гал≥дор) або ћ2-хол≥нол≥тики (метацин) .
5. ‘≥з≥отерапевтичне л≥куванн¤:
- при г≥поацидних станах Цгальван≥зац≥¤ д≥л¤нки шлунка, електрофорез ≥з —а, електростимул¤ц≥¤ за допомогою д≥адинам≥чних струм≥в;
- дл¤ нормал≥зац≥њ секреторноњ ≥ моторноњ функц≥њ шлунка Ц≥ндуктерм≥¤, д≥адинамометр≥¤, м≥крохвильова чи високочастотна терап≥¤;
- в пер≥од неповноњ рем≥с≥њ: магн≥тотерап≥¤, електросон, теплол≥куванн¤, водол≥куванн¤.
6. Ќемедикаментозн≥ методи л≥куванн¤:
- рефлексотерап≥¤,
- ф≥тотерап≥¤,
- гомеопат≥¤.
«разок написанн¤ рецепт≥в по дан≥й тем≥:
#
Rp: Tab.Halidori 0, 1 є 10
S:ѕо ½ табл. 2 рази в день(дитин≥ 6 рок≥в)
#
Rp:Gastrozepini 0, 025
D.t.d є 5 in tab.
S:ѕо ½ табл. 2 рази в день за 30 хв до њж≥ (дитин≥ 11 рок≥в) .
#
Rp: Gastali 10 ml
D.T.D. є 30
S:ѕриймати вм≥ст пакетику (по 1 пакетику) 3 рази в день через 1, 5- 2 години п≥сл¤ њж≥, 4-й раз Цперед сном (дитин≥ 8 рок≥в)
#
Rp: Maaloxi 250 ml
D.T.D. є 1
S:ѕо 10 мл 3 рази в день, через 1, 5- 2 години п≥сл¤ њж≥, 4-й раз Цперед сном
(дитин≥ 11 рок≥в)
#
Rp:Methacini 0, 002
D.t.d є 5 in tab.
S:ѕо ½ табл. 2 рази в день (дитин≥ 5 рок≥в) .
#
Rp:Metoclopramidi 0, 01
D.t.d є 20 in tab.
S:ѕо 1 табл. 2 рази в день за 15-20 хв до њж≥ (дитин≥ 10 рок≥в) .
#
Rp:Omeprazoli 0, 02
D.t.d є 40 in tab.
S:ѕо 1 табл. 2 рази в день перед њжею, впродовж 2 тижн≥в (дитин≥ 12 рок≥в) .
#
Rp:Ranitidini 0, 15
D.t.d є 50 in tab.
S:ѕо 1 табл. 2 рази в день п≥сл¤ њж≥ (дитин≥ 8 рок≥в) .
#
Rp: Furazolidoni0, 05
D.T.D. є 10 in tab.
S:ѕриймати по 1 табл 4 рази в день через 15- 20 хв п≥сл¤ њж≥ (дитин≥ 11 рок≥в).
#
Rp:Metronidazoli 0, 25
D.t.d є 10 in tab.
S:ѕо 1 табл. 2 рази в день п≥сл¤ њж≥ (дитин≥ 10 рок≥в) .
ƒиспансерне спостереженн¤
ѕри хрон≥чному гастрит≥ дитина знаходитьс¤ на обл≥ку у л≥кар¤ прот¤гом 3 рок≥в в≥д останнього загостренн¤; кратн≥сть огл¤ду Ц 2 рази на р≥к;ендоскоп≥чне досл≥дженн¤ не менше 1 раз на р≥к.
ѕри ерозивному гастрит≥-5 рок≥в. ратн≥сть огл¤ду та ендоскоп≥чне досл≥дженн¤ не менше 2 раз≥в на р≥к.
ѕри хрон≥чному гастродуоден≥т≥ Ц 5 рок≥в. ратн≥сть огл¤ду та ендоскоп≥чне досл≥дженн¤ не менше 1 разу на р≥к.
ѕри ерозивному гастродуоден≥т≥ Ц 5 рок≥в. ратн≥сть огл¤ду-3 рази на р≥к, ендоскоп≥чне досл≥дженн¤ 2 рази на р≥к.
ѕроф≥лактика
ѕервинна ќбер≥гати дитину в≥д ф≥зичного та емоц≥йного перевантаженн¤;
‘≥з≥олог≥чне харчуванн¤;
—анац≥¤ вогнищ ≥нфекц≥њ.
¬торинна ƒинам≥чне спостереженн¤ пед≥атром;
ƒотриманн¤ д≥Їти;
√рупа ф≥зкультури п≥дготовча або спец≥альна ;
ѕротирецидивне л≥куванн¤ в ос≥нньо-зимовий та зимово-весн¤ний пер≥оди
(1 Ц 2 м≥с¤ц≥);
ф≥тотерап≥¤;
санаторно-курортне л≥куванн¤;
своЇчасне л≥куванн¤ ≥нтеркурентних захворювань.
|