≤шем≥чна пол≥нейропат≥¤

≤шем≥чна пол≥нейропат≥¤ може виникати внасл≥док пораненн¤ або ембол≥њ маг≥стральних судин, неправильного користуванн¤ джгутом, перев'¤зки або притисканн¤ маг≥сгральноњ судини п≥д час операц≥њ.

ѕричинами хрон≥чноњ ≥шем≥чноњ пол≥нейропат≥њ Ї хрон≥чне по-рушенн¤ кровооб≥гу, що спостер≥гаЇтьс¤ пр≥ обл≥теруючому ендар-тер≥њт≥, атеросклероз≥, хрон≥чному тромбофлеб≥т≥, варикозному розширенн≥ вен, хрон≥чн≥й недостатност≥ серц¤, хвороб≥ –ейно, г≥пертон≥чн≥й хвороб≥. Ќеспри¤тливий вплив на гемодинам≥ку в периферичних нервових стовбурах чин¤ть холодовий фактор (в≥д-мороженн¤), висипний або черевний тиф, мал¤р≥¤, ендогенна ≥нто-ксикац≥¤ (цукровий д≥абет, токсикоз ваг≥тних та ≥н.), що також спри¤Ї розвитку ≥шем≥чноњ нейропат≥њ.

¬ основ≥ патогенезу ≥шем≥чноњ пол≥нейропат≥њ лежить г≥-покс≥¤ внасл≥док порушенн¤ кровооб≥гу. ≤шем≥чний процес викликаЇ б≥ль по ходу нервового стовбура, а б≥ль викликаЇ спазм судин рефлекторну в≥дпов≥дь на виниклий осередок, що, в свою чергу, зб≥льшуЇ ≥шем≥ю тканин, у тому числ≥ нервових стовбур≥в к≥нц≥вок. ¬иникаЇ замкнене коло складного нейросудинного патолог≥чного процесу.

–озр≥зн¤ють г≥стопатолог≥чн≥ зм≥ни у периферичних нервах при гострому та хрон≥чному порушенн¤х кровооб≥гу. ѕри гострому роз-лад≥ кровооб≥гу нервов≥ волокна п≥ддаютьс¤ вторинному (валлер≥вському) переродженню, при хрон≥чному - у периферичних нервах виникаЇ картина ≥шем≥чноњ нейропат≥њ з сегментарними пер≥аксональними зм≥нами м≥Їл≥новоњ оболонки за на¤вност≥ уражених нер-вових волокон, що перебувають у стад≥њ вторинного переродженн¤. ѕатог≥столог≥чн≥ зм≥ни наростають у дистальному напр¤м≥ ≥ дос¤-гають найб≥льшоњ ≥нтенсивност≥ у др≥бних м'¤зових г≥лках нерв≥в та њхн≥х к≥нцевих апаратах. ѕри поширенн≥ патолог≥чного процесу у проксимальному напр¤м≥ говор¤ть про ≥шем≥чну висх≥дну нейропат≥ю.

«ахворюванн¤ характеризують скороминуч≥ кл≥н≥чн≥ симптоми, зумовлен≥ функц≥ональним розладом кровооб≥гу у дистальних в≥дд≥лах к≥нц≥вок (част≥ше н≥жних). «'¤вл¤Їтьс¤ стр≥-л¤ючий, пекучий б≥ль у к≥нц≥вках або парестез≥њ, що посилюютьс¤ п≥д впливом холоду. ѕот≥м з'¤вл¤Їтьс¤ перем≥жна кульгав≥сть, зу-мовлена виникненн¤м п≥д час ходьби наростаючого болю в стоп≥ або гом≥лц≥, що зникаЇ при спиненн≥.  ол≥нн≥ та ах≥ллов≥ рефлекси на початку захворюванн¤ збер≥гаютьс¤, пот≥м один з ах≥ллових рефлекс≥в починаЇ знижуватис¤. ’вор≥ в≥дзначають зменшенн¤ бо-льовоњ чутливост≥ у д≥л¤нц≥ гом≥лки. —постер≥гають б≥ль по ходу нервових стовбур≥в, особливо с≥дничного нерва, що даЇ картину симптоматичного ≥ш≥асу. “рапл¤ютьс¤ прогресуюч≥ вегетативно-троф≥чн≥ зм≥ни, що про¤вл¤ютьс¤ бл≥д≥стю шк≥ри стопи, потоншен-н¤м шк≥ри њњ пальц≥в, особливо великого, гл¤нцевидн≥стю та су-х≥стю. Ќ≥гт≥ пальц≥в хвороњ стопи мають тьм¤ний вигл¤д. ѕри дотику шк≥ра хвороњ стопи холодн≥ша, н≥ж здоровоњ. ¬≥дзначають схудненн¤ м'¤з≥в стопи та гом≥лки ураженого боку. Ќа дотик м'¤зи гом≥лки прив'¤л≥. ѕульс на тильн≥й артер≥њ стопи послаблений. ѕри зд≥йсненн≥ ураженою к≥нц≥вкою активних рух≥в у њњ м'¤зах ви-никаЇ б≥ль ≥ в≥дчутт¤ слабкост≥ (симптом √ольдфлама). ¬≥дзнача-ють позитивний симптом Ђб≥лоњ пл¤миї.

Ћ ≥ к у в а н н ¤ провод¤ть з урахуванн¤м ет≥олог≥чних фактор≥в. –екомендують спазмол≥тичн≥ засоби (папаверину г≥дрохлорид, еуф≥л≥н, гал≥дор, комплам≥н, стугерон), б≥остимул¤тори (екстракт алое р≥дкий, пелоњдодистил¤т, торфот, скловидне т≥ло, плазмол), продиг≥озан, в≥там≥ни групи ¬, антихол≥нестеразн≥ препарати (прозерин, галантам≥ну г≥дробром≥д, оксазил), ф≥з≥отерапевтичн≥ методи (масаж, л≥кувальна ф≥зкультура).

ѕроф≥лактика пол¤гаЇ у визначенн≥ оптимального навантажен-н¤ дл¤ нижн≥х к≥нц≥вок (негайно припинити ходьбу при по¤в≥ бо-лю). –екомендують кинути палити, уникати охолодженн¤ та трав-муванн¤ нижн≥х к≥нц≥вок, носити в≥льне ≥ тепле взутт¤, не купатис¤ в холодн≥й вод≥, на н≥ч щодн¤ робити ванни дл¤ н≥г.