Ќаднирков≥ залози Ц парний орган, розташований в заочеревинному простор≥, безпосередньо над верхн≥м полюсом в≥дпов≥дноњ нирки. ѕрава надниркова залоза вклинюЇтьс¤ м≥ж верхн≥м полюсом правоњ нирки ≥ нижньою порожнистою веною ≥ маЇ форму трикутника ≥з заокругленими кутами. ¬она лежить нижче, н≥ж л≥ва ≥ своЇю задньою поверхнею прил¤гаЇ до д≥афрагми, передньою стикаЇтьс¤ з печ≥нкою та дванадц¤типалою кишкою, а нижньою в≥гнутою Ц з ниркою. ћед≥альний край њњ межуЇ з нижньою порожнистою веною. Ћ≥ва надниркова залоза розм≥щена вздовж мед≥ального краю л≥воњ нирки ≥ маЇ форму п≥вм≥с¤ц¤. ¬она стикаЇтьс¤ з аортою, прил¤гаЇ до хвоста п≥дшлунковоњ залози ≥ кард≥альноњ частини шлунка. «адн¤ поверхн¤ стикаЇтьс¤ з д≥афрагмою, нижн¤ Ц з мед≥альним краЇм л≥воњ нирки. ѕередн¤ поверхн¤ л≥воњ ≥ правоњ надниркових залоз частково покрита пар≥Їтальною очеревиною. ћаса надниркових залоз дорослоњ людини становить 12-13 г, довжина Ц 40-60 мм, висота (ширина) Ц 20-30 мм, товщина (передньозадн≥й розм≥р) Ц 2-8 мм. ћаса ≥ розм≥ри правоњ залози менш≥ в≥д л≥воњ.
   –озташован≥ наднирков≥ залози на р≥вн≥ ’≤-’≤≤ грудних хребц≥в. ¬ них розр≥зн¤ють три поверхн≥: передню, задню ≥ нижню (ниркову). ѕоверхн¤ њх злегка горбиста. «зовн≥ залози вкрит≥ ф≥брозною капсулою, ¤ка зрощена з паренх≥мою ≥ всередину розгалужуЇтьс¤ численними сполучнотканинними трабекулами. ƒо ф≥брозноњ капсули ≥з середини прил¤гаЇ к≥ркова речовина, що складаЇтьс¤ з трьох зон ( клубочкова, пучкова, с≥тчаста). √ормони к≥рковоњ речовини (кортикостероњди) под≥л¤ютьс¤ на три групи: м≥нералокортикоњди (альдостерон), ¤кий вид≥л¤Їтьс¤ кл≥тинами клубочковоњ зони; глюкокортикостероњди (г≥дрокорт≥зон, кортикостерон, 11-дег≥дро ≥ 11 дезоксикортикостерон), ¤к≥ утворюютьс¤ в пучков≥й зон≥; андрогени (естроген, прогестерон), що виробл¤ютьс¤ кл≥тинами с≥тчастоњ зони. ” центр≥ залоз м≥ститьс¤ мозкова речовина, ¤ка виробл¤Ї адренал≥н (еп≥нефроцитами) ≥ норадренал≥н (нореп≥нефроцитами).
   —удини ≥ нерви.  ровопостачанн¤ надниркових залоз забезпечують верхн¤ надниркова артер≥¤ (з нижньоњ д≥афрагмальноњ артер≥њ), середн¤ надниркова артер≥¤ ( з черевноњ аорти) та нижн¤ надниркова артер≥¤ (з нирковоњ артер≥њ). « синусоњдних кровоносних кап≥л¤р≥в формуютьс¤ протоки центральноњ вени. з правоњ залози вона впадаЇ в нижню порожнисту вену, з л≥воњ Ц у л≥ву ниркову вену. Ћ≥мфатичн≥ судини впадають у попереков≥ л≥мфатичн≥ вузли. ≤ннервац≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ за рахунок блукаючих нерв≥в, а також нерв≥в черевного сплет≥нн¤, що мають в своЇму склад≥ прегангл≥онарн≥ волокна дл¤ мозковоњ речовини.
   ‘≥з≥олог≥¤.  ортикостероњди мають широкий спектр д≥њ з р≥зноб≥чними ≥ндив≥дуальними ефектами. ѕроте з них сл≥д вид≥лити два основних ефекти: 1) м≥нералокортикоњдний (вплив на баланс електрол≥т≥в); 2) глюкокортикоњдний (вплив на вуглеводний обм≥н). “ака д≥¤ глюкокортикоњд≥в на приклад≥ кортизолу опосередковуЇтьс¤ синтезом глюкози з ам≥нокислот (глюконеогенез). ѕри цьому глюкоза, що виробл¤Їтьс¤ в результат≥ ≥нТЇкц≥њ кортизолу, поповнюЇ запаси гл≥когену в печ≥нц≥. √люконеогенез супроводжуЇтьс¤ зниженн¤м включенн¤ ам≥нокислот у б≥лки орган≥зму ≥ зб≥льшенн¤м швидкост≥ екскрец≥њ азоту. Ќайважлив≥шими кл≥н≥чними ознаками п≥двищеного р≥вн¤ кортизолу Ї ожир≥нн¤ з характерним розпод≥лом жиру (на обличч≥, шињ ≥ тулуб≥), г≥пергл≥кем≥¤, глюкозур≥¤, посилений розпад б≥лк≥в (катабол≥чна д≥¤), затримка води ≥ хлориду натр≥ю в орган≥зм≥ (набр¤ки), втрата кальц≥ю к≥стковою тканиною (остеопороз), г≥пертенз≥¤ та пол≥цитем≥¤.
   ћ≥нералокортикоњди (альдостерон) в≥д≥грають важливу роль у гомеостаз≥ вм≥сту електрол≥т≥в ≥ води в орган≥зм≥. јльдостерон зб≥льшуЇ активний транспорт натр≥ю кл≥тинними мембранами. ” канальц¤х нирок в≥н п≥двищуЇ реабсорбц≥ю натр≥ю. јльдостерон спри¤Ї п≥дтриманню пост≥йност≥ концентрац≥њ Nа,   в плазм≥ кров≥ ≥ особливо обТЇму р≥дини в орган≥зм≥. ќкр≥м порушенн¤ р≥вноваги електрол≥т≥в ≥ води, викликаних зниженою активн≥стю кори надниркових залоз (аддисонова хвороба), порушенн¤ можуть бути зумовлен≥ також п≥двищеною секрец≥Їю альдостерону. ƒл¤ такого стану (г≥перальдостерон≥зм) характерними Ї г≥пернатр≥Їм≥¤, г≥покал≥Їм≥¤ ≥ набр¤ки.
   √ормони мозковоњ речовини (адренал≥н ≥ норадренал≥н) забезпечують функц≥ю симпато-адреналовоњ системи ≥ в≥днос¤тьс¤ до катехолам≥н≥в. јдренал≥н призводить до звуженн¤ судин шк≥ри ≥ розширенн¤ судин скелетних мТ¤з≥в. Ќорадренал≥н п≥двищуЇ систол≥чний ≥ д≥астол≥чний тиск. адренал≥н ≥нтенсиф≥куЇ т≥льки систол≥чний артер≥альний тиск, тод≥ ¤к д≥астол≥чний тиск залишаЇтьс¤ на пост≥йному р≥вн≥ або знижуЇтьс¤. ѕроте в обох випадках результатом Ї нарощуванн¤ ампл≥туди артер≥ального тиску. Ќорадренал≥н ≥ адренал≥н зб≥льшують також глибину диханн¤. –озслабленн¤ мТ¤з≥в бронх≥в, що знижуЇ оп≥рн≥сть пов≥тр¤ноносних шл¤х≥в, з усп≥хом використовують при л≥куванн≥ бронх≥альноњ ¤духи (астми).
   јдренал≥н маЇ здатн≥сть викликати п≥двищенн¤ р≥вн¤ глюкози в кров≥, що грунтуЇтьс¤ на розпад≥ гл≥когену в печ≥нц≥. ≈фект п≥двищенн¤ р≥вн¤ цукру в кров≥, викликаний норадренал≥ном, виражений слабо. √л≥когенол≥тична д≥¤ адренал≥ну Ї найб≥льш важливим антагон≥стом ≥нсул≥ну в систем≥ регул¤ц≥њ глюкози в кров≥. јдренал≥н ≥ норадренал≥н мають також ≥ л≥пол≥тичну д≥ю, що призводить до п≥двищенн¤ вм≥сту в≥льних жирних кислот в плазм≥. ѕ≥д впливом адренал≥ну основний обм≥н у дорослоњ людини зб≥льшуЇтьс¤ приблизно на 30%.
   —екрец≥¤ норадренал≥ну ≥ адренал≥ну в умовах спокою невелика. ¬она п≥двищуЇтьс¤ т≥льки в тих ситуац≥¤х, ¤к≥ викликають збудженн¤ симпатичноњ нервовоњ системи.
   Ќадм≥рна секрец≥¤ катехолам≥н≥в спостер≥гаЇтьс¤ при зло¤к≥сн≥й чи добро¤к≥сн≥й пухлин≥ хромаф≥нноњ тканини ≥ кл≥н≥чно характеризуЇтьс¤ кризовою г≥пертон≥Їю на фон≥ нормального чи п≥двищеного артер≥ального тиску.