|
|
«ахворюванн¤ молочноњ залози
–ак молочноњ залози.
–ак молочноњ залози Ц зло¤к≥сна еп≥тел≥альна пухлина, ¤ка маЇ дек≥лька кл≥н≥чних форм: а) початкова (непальпабельна), б) вузлувата, в) дифузна, г) рак ѕеджета.
¬ структур≥ онколог≥чноњ захворюваност≥ ж≥нок за пер≥од з 1975 по 1994 р≥к рак молочно залози зм≥стивс¤ з 4-го на 1-ше м≥сце, а темп щор≥чного приросту дос¤гнув майже 5%.—еред населенн¤ р≥зних крањн рак молочноњ залози поширюЇтьс¤ нер≥вном≥рно. ¬ економ≥чно розвинутих крањнах ™вропи та —Ўј в≥н пос≥даЇ перш≥ м≥сц¤ в структур≥ онколог≥чноњ захворюваност≥ ж≥нок, тод≥ ¤к в де¤ких крањнах јфрики ≥ јз≥њ Ц трапл¤Їтьс¤ досить р≥дко.
≈т≥олог≥¤ ≥ патогенез. Ќа даний час серед визначальних фактор≥в, що спричинюють по¤ву раку молочноњ залози, вид≥л¤ють порушенн¤ ендокринних взаЇмозвТ¤зк≥в. «а допомогою одн≥Їњ лише стимул¤ц≥њ естрогенами можна ≥ндукувати бластоматозний р≥ст.
‘актори, що спри¤ють виникненн¤ раку молочноњ залози:
1. –аннЇ настанн¤ менструац≥й ≥ п≥знЇ њх припиненн¤.
2. ¬≥дсутн≥сть статевго житт¤ ≥ ваг≥тностей.
3. Ўтучне перериванн¤ ваг≥тност≥.
4. ороткочасн≥ лактац≥њ або в≥дмова в≥д грудного кормл≥нн¤. «ахисне значенн¤ лактац≥њ по¤снюЇтьс¤ тим, що п≥д час лактац≥њ естрогенна функц≥¤ ¤Їчник≥в гальмуЇтьс¤.
5. «астосуванн¤ гормональних ≥ х≥м≥чних контрацептив≥в, особливо довготривале њх застосуванн¤ (в≥д 3 до13 рок≥в), а також у в≥ц≥ 13-19 рок≥в до перших полог≥в. јнал≥з еп≥дем≥олог≥чних досл≥джень показав, що серед етн≥чних груп населенн¤, ¤к≥ традиц≥йно вступають до шлюбу у ранньому в≥ц≥, народжують багато д≥тей ≥ тривало годують њх груддю, пухлини молочноњ залози трапл¤ютьс¤ р≥дше.
6. ƒисфункц≥¤ щитовидноњ залози, г≥поф≥зу, наднирник≥в, ¤Їчник≥в.
7. «начне зб≥льшенн¤ маси т≥ла (понад 80 кг) в ж≥нок менопаузального в≥ку, оск≥льки в жиров≥й тканин≥, завд¤ки ферменту ароматоза, в≥дбуваЇтьс¤ п≥двищене утворенн¤ естрогену ≥з андростенд≥ола.
8. «апальн≥ процеси статевих орган≥в, пухлини ¤Їчник≥в, матки, захворюванн¤ печ≥нки, цукровий д≥абет, г≥пертон≥чна хвороба.
9. “равма залози, перенесений мастит (рубц≥).
10.ќнколог≥чно обт¤жена спадков≥сть.
≈кспериментальн≥ дан≥ св≥дчать, що при виникненн≥ раку молочноњ залози в≥н обовТ¤зково переходить через р¤д стад≥йних зм≥н: г≥перплаз≥¤ дольок залози, зм≥ни у внутр≥шньодольков≥й сполучн≥й тканин≥, прол≥ферац≥¤ еп≥тел≥ю, утворенн¤ сосочкових розростань ≥з р≥зною атип≥Їю кл≥тин.
ласиф≥кац≥¤.
√≥столог≥чна класиф≥кац≥¤ раку молочноњ залози.(¬ќќ« 1969).
1. ¬нутр≥шньопротокова та внутр≥шньодолькова карцинома, що не ≥нф≥льтруЇ.
2. ≤нф≥льтруюча карцинома I,II, ≥ III ступен¤ зло¤к≥сност≥: ≥нвазивн≥ аденокарциноми, ск≥розн≥, сол≥дн≥, зм≥шан≥, низькодиференц≥йован≥ форми.
3. ќсоблив≥ г≥столог≥чн≥ вар≥анти карциноми:
- ћедул¤рний рак.
- ѕап≥л¤рний рак.
- ‘≥брозний рак.
- —лизовий рак.
- ѕлоскокл≥тинний рак.
- –ак ѕеджета.
ласиф≥кац≥¤ раку молочноњ залози за стад≥¤ми.
I стад≥¤ (“1N0M0) Ц пухлина до 2см в д≥аметр≥, без метастаз≥в.
IIa стад≥¤ (T2N0M0) - пухлина до 5см в д≥аметр≥, без метастаз≥в.
IIб стад≥¤ (T1N1M0; T2N1M0) - пухлина до 5см в д≥аметр≥, з поодинокими метастазами в пахвинн≥ л≥мфатичн≥ вузли.
III стад≥¤ (T1-2N2M0; N3-4N0-2M0) Ц пухлини в≥д 5 до 10 см в д≥аметр≥ з множинними метастазами в пахвинн≥ або п≥дключичн≥ л≥мфатичн≥ вузли.
IV стад≥¤ (будь-¤ке T ≥ N при M1) Ц пухлина будь-¤ких розм≥р≥в при на¤вност≥ в≥ддалених метастаз≥в.(рис.47-53)
л≥н≥чна симптоматика р≥зних форм раку молочноњ залози.
ѕочаткова.ƒана форма Ї докл≥н≥чною стад≥Їю розвитку пухлини, д≥агностика ¤коњ базуЇтьс¤ на застосуванн≥ додаткових спец≥альних метод≥в обстеженн¤ Ц мамограф≥њ, ”«ƒ, пункц≥йноњ та ексциз≥йноњ б≥опс≥њ, рад≥онукл≥дного обстеженн¤. –еальною можлив≥стю, ¤ка забезпечуЇ зб≥льшенн¤ частоти раннього розп≥знаванн¤ пухлин Ї систематичне проф≥лактичне обстеженн¤ ж≥нок, особливо тих, ¤к≥ вход¤ть до групи п≥двищеного ризику.
¬узлувата. л≥н≥чним про¤вом ц≥Їњ форми Ї на¤вн≥сть щ≥льного вузла в т≥й чи ≥нш≥й д≥л¤нц≥ молочноњ залози (част≥ше у верхньозовн≥шньому квадрант≥). ѕри пальпац≥њ вузол обмежено рухомий, поверхн¤ бугриста. ћожуть спостер≥гатись шк≥рн≥ симптоми: симптом умб≥л≥кац≥њ, зморшкуватост≥. ѕри запущеному процес≥ зТ¤вл¤Їтьс¤ симптом лимонноњ к≥рки над пухлиноњ ≥ за њњ межами, проростанн¤ шк≥ри пухлиною з утворенн¤м виразок, потовщенн¤, вт¤ж≥нн¤ ≥ ф≥ксац≥¤ соска, зб≥льшенн¤ рег≥онарних л≥мфатичних вузл≥в
ƒифузний рак обТЇднуЇ наступн≥ форми:
- Ќабр¤ково-≥нф≥льтративну.
- ѕанцирну.
- ћаститопод≥бну.
- Ѕешихопод≥бну.
Ќабр¤ково-≥нф≥льтративна форма зустр≥чаЇтьс¤ част≥ше в молодих ж≥нок, нер≥дко в пер≥од ваг≥тност≥ ≥ лактац≥њ. ћолочна залоза при дан≥й форм≥ зб≥льшена, шк≥ра њњ пастозна ≥ набр¤кла. ћоже бути невелика г≥перем≥¤. ѕозитивний симптом лимонноњ к≥рки.
ѕухлинний вузол, ¤к такий, не визначаЇтьс¤, а пальпуЇтьс¤ ущ≥льненн¤ по типу ≥нф≥льтрату без ч≥тких контур≥в.
ѕанцирний рак характеризуЇтьс¤ пухлинною ≥нф≥льтрац≥Їю ¤к самоњ тканини залози, так ≥ вс≥Їњ товщ≥ шк≥ри та п≥дшк≥рноњ кл≥тковини. «алоза зменшена, п≥дт¤гнута догори, ф≥ксуЇтьс¤ до передньоњ грудноњ ст≥нки. Ўк≥ра стаЇ щ≥льною, п≥гментованою, нерухомою. Ќа њњ поверхн≥ зТ¤вл¤ютьс¤ множинн≥ пухлинн≥ вузлики, частина ¤ких вкриваЇтьс¤ виразками ≥ к≥рочками.(рис.57).
ћаститопод≥бний рак. ћолочна залоза зб≥льшена, щ≥льна, обмежено рухома по в≥дношенню до грудноњ ст≥нки. ¬≥дм≥чаЇтьс¤ шк≥рна г≥перем≥¤, п≥двищенн¤ температури шк≥ри. ѕухлина швидко ≥нф≥льтруЇ всю тканину залози, поширюючись на шк≥ру, ретромамарну кл≥тковину, грудн≥ мТ¤зи. ѕереб≥г захворюванн¤ швидкий
Ѕешихопод≥бний рак про¤вл¤Їтьс¤ дифузною пухлинною ≥нф≥льтрац≥Їю молочноњ залози, при ¤к≥й в≥дбуваЇтьс¤ внутр≥шньошк≥рне поширенн¤ пухлини по л≥мфатичних судинах. Ўк≥ра залози вкриваЇтьс¤ рожевими пл¤мами з нер≥вними, ¤зикопод≥бними кра¤ми, зовн≥ нагадуючи бешиху.√≥перем≥¤ може поширюватись на шк≥ру грудноњ ст≥нки. ѕереб≥г захворюванн¤ гострий з високою температурою
–ак ѕеджета Ц це своЇр≥дна форма раку молочноњ залози, переб≥г ¤коњ супроводжуЇтьс¤ ураженн¤м соска ≥ ареоли. (рис.60). ¬иникаЇ в≥н з еп≥тел≥ю молочних ход≥в соска. ѕроцес починаЇтьс¤ з по¤ви на шк≥р≥ соска ≥ ареоли сухих лусочок, к≥рочок, тр≥щин, поверхневих ероз≥й з червоною, зернистою поверхнею. “акий стан може тривати в≥д к≥лькох м≥с¤ц≥в до 3-х рок≥в ≥ б≥льше. « часом сосок стаЇ плоским, вт¤гуЇтьс¤, деформуЇтьс¤. ¬ його основ≥ утворюЇтьс¤ щ≥льний вузол, ¤кий ≥нф≥льтруЇ сосок, поширюючись на ареолу ≥ вглиб залози.
ќсновний шл¤х метастазуванн¤ раку молочноњ залози Ц л≥мфогенний, тому насамперед уражуютьс¤ рег≥онарн≥ л≥мфатичн≥ вузли¬≥ддален≥ метастази найчаст≥ше локал≥зуютьс¤ в хребт≥, к≥стках тазу, ребрах, печ≥нц≥, ¤йниках, мозку
Ћабораторн≥ та ≥нструментальн≥ методи д≥агностики.
1. ћастограф≥¤.
ƒаний метод даЇ змогу не т≥льки розп≥знати патолог≥чне вогнище, але ≥ встановити характер росту та меж≥ поширенн¤ пухлини. «а допомогою мастограф≥њ можна ви¤вити ущ≥льненн¤ тканини залози величиною 0,3см, а також найдр≥бн≥ш≥ вапн¤н≥ включенн¤, ¤к≥ Ї пр¤мими ознаками раку молочноњ залози.
2. “ермограф≥¤. ѕри зло¤к≥сних пухлинах температурна р≥зниц¤ м≥ж здоровою ≥ ураженою молочною залозою дос¤гаЇ 1,5-20—, що дозвол¤Ї використовувати цей метод дл¤ д≥агностики ранн≥х форм раку.
3. ”«ƒ.
4. –ад≥о≥зотопне досл≥дженн¤. «ло¤к≥сн≥ пухлини мають здатн≥сть ≥нтенсивн≥ше поглинати рад≥оактивн≥ ≥зотопи н≥ж здорова тканина. ƒоц≥льним Ї застосовувати даний метод з метою д≥агностики метастаз≥в раку в к≥стки, л≥мфатичн≥ вузли, печ≥нку.
5. ѕункц≥йна та ексциз≥йна б≥опс≥¤ пухлини, л≥мфатичного вузла.
Ћ≥кувальна тактика та виб≥р методу л≥куванн¤.
Ћ≥куванн¤ раку молочноњ залози залежить в≥д стад≥њ процесу, форми росту пухлини, њњ морфолог≥чноњ будови, в≥ку та стану хвороњ. ¬оно, ¤к правило, комб≥новане ≥ комплексне.
¬ I та IIа стад≥¤х, при вузлових формах ≥ зовн≥шн≥й локал≥зац≥њ пухлини допустим≥ органозбер≥гаюч≥ операц≥њ у вигл¤д≥ резекц≥њ молочноњ залози або квадрантектом≥њ в поЇднанн≥ з п≥сл¤операц≥йним опром≥ненн¤м залишеноњ частини залози.
ѕри мед≥альн≥й ≥ центральн≥й локал≥зац≥¤х раку I-IIа стад≥й, а також при IIб стад≥њ+ л≥куванн¤ починають з передоперац≥йноњ телегаматерап≥њ (можлива х≥м≥отерап≥¤) з наступною радикальною мастектом≥Їю за-ѕейт≥-ƒ≥соном. ¬ п≥сл¤операц≥йному пер≥од≥ додатково опром≥нюють парастернальну ≥ п≥дключичну зони, а також призначають додатков≥ курси х≥м≥отерап≥њ.
ѕри III-IV стад≥¤х провод¤ть мастектом≥ю за ’олстедом-ћаЇром з перед- та п≥сл¤операц≥йною телегаматерап≥Їю ¤к первинного вогнища так ≥ вс≥з зон рег≥онарного метастазуванн¤. ¬ найближч≥ 6 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ операц≥њ призначають 5-6 курс≥в х≥м≥отерап≥њ.
¬ запущених випадках, та при де¤ких кл≥н≥чних формах раку, що характеризуютьс¤ агресивн≥стю переб≥гу (маститопод≥бний, бешихопод≥бний, набр¤ковий, панцирний) показане консервативне л≥куванн¤ Ц променева, х≥м≥отерап≥¤.
√ормональне л≥куванн¤ визначаЇтьс¤ гормонозалежн≥стю раку молочноњ залози. ѕригн≥ченн¤ або виключенн¤ функц≥њ орган≥в, що стимулюють прол≥ферац≥ю залозистого еп≥тел≥ю молочних залоз, призводить до атроф≥њ њњ структур ≥ водночас до регрес≥њ раку. ¬иключенн¤ продукц≥њ в≥дпов≥дних гормон≥в дос¤гаЇтьс¤ х≥рург≥чним, променевим, медикаментозним шл¤хом.
ѕрогноз. ≈фективн≥сть терап≥њ залежить в≥д стад≥њ захворюванн¤. ѕ≥сл¤ комб≥нованого л≥куванн¤ 5-р≥чна тривал≥сть житт¤ становить 50-60%.
Ћ≥тература
1. ј.ј. ¬ишневский, ћ.». узин, ¬.ѕ. ќленин // "ѕластическа¤ хирурги¤ молочной железы".- ћ. - ћедицина. - 1987. - 220 с.
2. ». ƒегрель // "јтлас заболеваний молочной железы". - Ѕудапешт. - изд. јЌ ¬енгрии. - 1977. - 174 с.
3. ѕопкиров —то¤н // "√нойно-септическа¤ хирурги¤". - —офи¤. - 1974. - 309 с.
|
|
|