—»ћѕ“ќћј“ќЋќ√≤я –≤«Ќ»’ ¬»ƒ≤¬ Ќј– ќ“»«ћ”

√остра ≥нтоксикац≥¤ гашишем.

   Ќайб≥льш вживаними наркотиками у св≥т≥ Ї мар≥хуана ≥ гашиш. јктивний компонент цих речовин 9-тетраг≥дроканнаб≥нол знаходитьс¤ в конопл≥. ¬≥н одночасно маЇ галюциногенну, збудливу та ейфоризуючу д≥ю. ÷≥ наркотики майже завжди вживаютьс¤ шл¤хом кур≥нн¤ у вигл¤д≥ добавок до тютюну. ƒ≥¤ гашишу про¤вл¤Їтьс¤ через 10-15 хвилин.
   ’арактерними особливост¤ми спТ¤н≥нн¤ одурманюючими речовинами з конопл≥ Ї: ейфор≥¤, приступи немотивованого см≥ху, бажанн¤ сп≥вати, танцювати, руховий неспок≥й, прискорене непосл≥довне мисленн¤, безладн≥сть мови, г≥пертроф≥¤ чутливого компоненту вс≥х переживань, можлив≥сть розвитку ¤скравих, барвистих зорових ≥люз≥й. ¬≥дм≥чаЇтьс¤ м≥нлив≥сть афективност≥ - ейфор≥¤ раптово ≥ немотивовано зм≥нюЇтьс¤ розгублен≥стю, страхом втратити розум, в≥дчутт¤м спустошеност≥ ≥ сорому. «Т¤вл¤Їтьс¤ в≥дчутт¤ нереальност≥ ≥ зм≥ни навколишнього та в≥дчуженн¤ власного т≥ла (дереал≥зац≥¤ ≥ деперсонал≥зац≥¤). ѕорушуЇтьс¤ сприйманн¤ характеру та ≥нтенсивност≥ звук≥в ≥ шум≥в, розм≥р≥в предмет≥в (часто зб≥льшенн¤, видовженн¤ њх). —пТ¤н≥лий в≥дчуваЇ сильну спрагу ≥ голод, але вживаЇ лише гар¤чу воду, тому що прийом холодноњ води ≥ њж≥ викликаЇ майже миттЇве витверез≥нн¤. ƒосв≥дчений наркоман задовольн¤Ї в≥дчутт¤ голоду лише п≥сл¤ вс≥х фаз спТ¤н≥нн¤ або при нагальн≥й необх≥дност≥ швидкого витверез≥нн¤. ’арактерною ознакою колективного прийому препарат≥в конопл≥ Ї взаЇмо≥ндукц≥¤ емоц≥йних переживань вс≥х член≥в групи. ¬арто одному засм≥¤тись Ц миттЇво безпричинно регоче вс¤ група, у когось зТ¤вилось в≥дчутт¤ страху Ц тут же у вс≥х розвиваЇтьс¤ пан≥ка.
   ќбТЇктивно: г≥перем≥¤ обличч¤ ≥, особливо, склер (характерний симптом Учервоних очейФ), оч≥ блищать, з≥ниц≥ розширен≥. ¬иникаЇ непереносим≥сть св≥тла ≥ в≥дчутт¤ р≥з≥ в очах, внасл≥док чого спТ¤н≥лий примружуЇтьс¤. ¬≥дм≥чаЇтьс¤ сух≥сть ¤зика ≥ губ, легке порушенн¤ координац≥њ рух≥в. ћова стаЇ сплутаною, голос хрипким. —постер≥гаЇтьс¤ тах≥кард≥¤, тах≥пноЇ, г≥пертенз≥¤, латеральний н≥стагм, г≥перрефлекс≥¤.
   ѕри значному передозуванн≥ наркотика, що част≥ше спостер≥гаЇтьс¤ у новачк≥в або прим≥тивних ос≥б, може розвинутись оглушенн¤, ¤ке ≥нколи переходить в сопор або кому. «≥ниц≥ при цьому р≥зко розширюютьс¤ ≥ не реагують на св≥тло. ’арактерн≥ тремор, лаб≥льн≥сть артер≥ального тиску (п≥двищенн¤ при сопор≥ ≥ пад≥нн¤ при глибок≥й ком≥). ‘еноменолог≥чно кл≥н≥чн≥ про¤ви при гострому отруЇнн≥ гашишем нагадують отруЇнн¤ атроп≥ном.
   јбстинентний синдром при гашишизм≥ про¤вл¤Їтьс¤ сенестопат≥¤ми, депресивно-≥похондричним в≥дт≥нком настрою, а також схильн≥стю до ажитац≥њ ≥ дисфоричних реакц≥й на тл≥ загальноњ астен≥њ. ѕсих≥чний пот¤г досить виражений. Ќами в≥дм≥чений типовий симптом Ц в≥дчутт¤ УломкиФ в попереков≥й д≥л¤нц≥ хребта. Ћюмбальг≥¤ значно част≥ше виникаЇ у наркоман≥в, ¤к≥ приймають препарати конопл≥ у вигл¤д≥ ≥нТЇкц≥й.
   ќбТЇктивними ознаками гашишноњ абстиненц≥њ Ї м≥др≥аз, поз≥ханн¤, зноб≥нн¤, анорекс≥¤, тремор, мТ¤зова г≥пертенз≥¤, п≥двищенн¤ артер≥ального тиску ≥ тах≥кард≥¤.
   ≤нколи на 3-5 добу утриманн¤ в≥д наркотика до депресивно-≥похондричного настрою приЇднуЇтьс¤ зростаюче в≥дчутт¤ тривоги. ¬ таких випадках можливий розвиток абстинентного психозу, част≥ше у вигл¤д≥ дел≥р≥йного синдрому, ≥нколи паморочного потьмаренн¤ св≥домост≥ або галюцинаторно-параноњдного (шизоформного) синдрому. ѕри цьому хворий бл≥дий з сухим блиском очей, хриплим голосом внасл≥док сухост≥ в рот≥ ≥ горл≥.
   ” б≥льшост≥ хворих ¤вища абстиненц≥њ проход¤ть на прот¤з≥ 2-4 д≥б, але ≥нколи (особливо у ос≥б, ¤к≥ приймають наркотик у вигл¤д≥ ≥нТЇкц≥й) можуть зат¤гнутись до 3-4 тижн≥в.
   ¬≥ддален≥ насл≥дки застосуванн¤ препарат≥в конопель р≥зноман≥тн≥.
   „ерез те, що препарати конопель переважно кур¤ть, насамперед ушкоджуютьс¤ леген≥ хворих. ≤снуЇ думка, що курити конопл≥ менш шк≥дливо, н≥ж тютюн: менша в≥рог≥дн≥сть розвитку раку легень. ѕотр≥бно мати на уваз≥, що в конопл¤х б≥льше смол ≥ фенантрен≥в, н≥ж в тютюн≥, а власне вони ≥ викликають хрон≥чний бронх≥т ≥ рак легень. Ѕ≥льш≥сть людей, ¤к≥ регул¤рно вдихають дим конопель, рано чи п≥зно захворюють хрон≥чним бронх≥том не т≥льки через високий вм≥ст смол, але ≥ через порушенн¤ ≥мун≥тету, що веде до послабленн¤ захисту орган≥зму в≥д ≥нфекц≥йних хвороб. ¬ свою чергу, такий бронх≥т може спричин¤ти пневмосклероз, емф≥зему легень ≥з розвитком хрон≥чноњ серцево-судинноњ недостатност≥.
    р≥м того, при ≥нтоксикац≥њ препаратами конопель зб≥льшуЇтьс¤ частота серцевих скорочень. ÷е призводить до перевантаженн¤ м≥окарда. ѕеревантаженн¤, в свою чергу, швидко виснажуЇ ресурси м≥окарда ≥ викликаЇ його дегенерац≥ю.  р≥м того, при ≥нтоксикац≥њ конопл¤ми порушуЇтьс¤ робота нервових вузл≥в, що в≥дпов≥дають за ритм≥чну роботу серц¤, ≥ виникаЇ серцева аритм≥¤. —ам хворий њњ може ≥ не в≥дчувати, але коли у в≥дд≥ленн≥ токсиколог≥чноњ реан≥мац≥њ зн≥мати електрокард≥ограму в хворого, ¤кий вживаЇ коноплю, то майже в 100 % випадк≥в знаход¤ть патолог≥ю. Ќе дивл¤чись на те, що коноплю кур¤ть, њњ алкалоњди серйозно уражують печ≥нку.
   ¬с≥ наркологи стверджують, що вживанн¤ конопл≥ призводить до важкого ураженн¤ головного мозку. —права в тому, що кур≥нн¤ конопель, ¤к ≥ вживанн¤ ≥нших наркотик≥в галюциногенноњ групи, порушуЇ обм≥н мед≥атор≥в у центральн≥й нервов≥й систем≥ ≥ мозок починаЇ працювати приблизно так, ¤к в≥н працюЇ у хворого на шизофрен≥ю.  оли ≥нтоксикац≥¤ проходить, функц≥њ головного мозку в≥дновлюютьс¤, але не повн≥стю. «алишаютьс¤ спочатку мало пом≥тн≥ зм≥ни, ¤к≥ псих≥атри називають УдефектомФ.
   «алежно в≥д ≥нтенсивност≥ зловживанн¤ ц≥ зм≥ни швидше або пов≥льн≥ше накопичуютьс¤ (акумулюють), ≥ в результат≥ ран≥ше весела ≥ енерг≥йна людина перетворюЇтьс¤ на сумну, апатичну, вТ¤лу, пов≥льно т¤мущу, ¤ка турбуЇтьс¤ через незначний прив≥д. Ќа жаль, цей стан незворотний.  онопл¤ понижуЇ виробленн¤ гормону росту в молодих людей. “ому в них спов≥льнюЇтьс¤ ¤к ф≥зичний, так ≥ псих≥чний розвиток. ѕри цьому, чим молодший любитель конопл≥, тим сильн≥ше в≥н в≥дстаЇ в≥д своњх однол≥тк≥в.
   —еред тих, хто регул¤рно курить коноплю, ≥снуЇ думка, що це Ц Унешк≥дливийФ ≥ УбезпечнийФ наркотик. ƒехто пропонуЇ легал≥зувати њњ вживанн¤.
   јле, ¤к св≥дчить практика, немаЇ безпечних наркотик≥в ≥ вже п≥сл¤ 2 рок≥в вживанн¤ конопель може розвиватись апатична депрес≥¤ ≥ шизофренопод≥бна симптоматика, ¤ка важко п≥ддаЇтьс¤ л≥куванню.

√остра ≥нтоксикац≥¤ оп≥атами.

   ƒ≥¤ оп≥уму п≥сл¤ його введенн¤ про¤вл¤Їтьс¤ через 10-15 секунд. ѕрийом опТ¤н¤ючоњ дози будь-¤ких оп≥ат≥в, кр≥м кодењну, через 7-10 хвилин викликаЇ своЇр≥дний стан безтурботного приЇмного спокою ≥ загального розслабленн¤, ¤ке супроводжуЇтьс¤ швидкими зм≥нами позитивно забарвлених в≥зуал≥зованих у¤влень (Ума¤чнопод≥бних фантаз≥йФ). —пТ¤н≥лий, вТ¤лий ≥ малорухливий, в руках ≥ ногах в≥дчуваЇ важк≥сть ≥ тепло. якщо обставини дозвол¤ють, то цей стан переходить у поверхневий сон. ƒосв≥дченим наркоманам у раз≥ необх≥дност≥ вдаЇтьс¤ приховати спТ¤н≥нн¤. (ƒисимул¤ц≥¤ спТ¤н≥нн¤ затруднена лише у новачк≥в). ѕри вступ≥ з ними в активний контакт блаженство може зм≥нитись п≥двищеною гов≥рлив≥стю з ейфоричним в≥дт≥нком настрою.
   ќбТЇктивн≥ ознаки спТ¤н≥нн¤: звужен≥ з≥ниц≥, сух≥сть шк≥ри ≥ слизових, г≥потон≥¤, брадикард≥¤, г≥потерм≥¤, г≥пергл≥кем≥¤, г≥перрефлекс≥¤, благодушний настр≥й, швидка або спов≥льнена мова ≥ зм≥на асоц≥ац≥й. Ќеобх≥дно звернути увагу на те, що нав≥ть при тривалому стаж≥ наркотизац≥њ до таких ознак д≥њ морф≥ну ¤к м≥оз ≥ закрепи толерантн≥сть не розвиваЇтьс¤ [19, 20, 34].
    одењнове сп'¤н≥нн¤ викликаЇ прискоренн¤ мисленн¤ ≥ мови, а також рухове збудженн¤. ћова спТ¤н≥лого стаЇ голосною, швидкою, з пост≥йною зм≥ною теми. ѕ≥двищенн¤ руховоњ активност≥ може носити елементи ажитац≥њ. —пТ¤н¤юча доза кодењну не викликаЇ сну.
   ќбТЇктивн≥ ознаки: г≥перем≥¤ ≥ набр¤к обличч¤, г≥перем≥¤ верхньоњ частини тулуба, сверб≥нн¤ шк≥ри обличч¤, шињ, грудей, спини, рук.
   якщо детал≥зувати, то ознаки спТ¤н≥нн¤ наркотиками оп≥атноњ групи так≥:
   1. Ќезвична сонлив≥сть у нев≥дпов≥дний час. якщо залишити спТ¤н≥лого в спокоњ, в≥н починаЇ засинати в будь-¤к≥й поз≥ ≥ клювати носом (¤к говор¤ть наркомати Увирубатис¤Ф), пер≥одично пробуджуючись. якщо його покликати, в≥н одразу включаЇтьс¤ в розмову, н≥би ≥ не спав.
   2. ѕри цьому в нього спов≥льнена мова. —лова в≥н розт¤гуЇ, починаЇ говорити про те, що вже давно обговорили ≥ забули, дек≥лька раз≥в може розпов≥дати одне ≥ те ж. јле може бути пожвавленим, дотепним, легким в сп≥лкуванн≥.
   3. ƒуже добродушний, лаг≥дний, зг≥дливий ≥ любТ¤зний.
   4. —правл¤Ї враженн¤ вкрай неуважного або задуманого.

на основну стор≥нку

на медичн≥ ресурси

   5. ћоже забути про цигарку, ¤ка горить у нього в руц≥, ≥ випустить њњ або обпече руку.
   6. ѕрагне усам≥тнитись, краще в окрем≥й к≥мнат≥. ѕри цьому включити там телев≥зор або в≥део ≥ заснути. ƒеколи, навпаки, бажаЇ бути в товариств≥, нав≥ть ¤кщо його ≥ не прос¤ть; навТ¤зливий ≥ надокучливий.
   7. «≥ниц≥ (дуже важлива ознака) в цей час незвичайно вузьк≥ (за рахунок активац≥њ ¤дер n. oculomotorii) ≥ зовс≥м не розширюютьс¤ в темр¤в≥, тому в сут≥нках гострота зору значно понижуЇтьс¤. Ўк≥ра бл≥да, суха ≥ тепла.
   8. Ѕольов≥ в≥дчутт¤ знижен≥, ≥ в≥н може обпектис¤, не в≥дчуваючи болю.
   9. …ого важко вложити спати Упо-нормальномуФ (тобто, в л≥жко з вимкнутим в к≥мнат≥ св≥тлом) до п≥зньоњ ноч≥ (деколи до 2-4 години ноч≥).
   “акий стан не триваЇ б≥льше 12-18 годин.  оли в≥н поступово проходить, починаЇтьс¤ абстиненц≥¤.
   «начне передозуванн¤ оп≥ат≥в може викликати глибоке виключенн¤ св≥домост≥ (до сопору ≥ коми). ƒосить часто зм≥нюЇтьс¤ диханн¤ (типу „ейн-—токса), в≥дм≥чаЇтьс¤ м≥оз (при глибок≥й ком≥ може спостер≥гатись м≥др≥аз), бл≥д≥сть шк≥ри, глюкозур≥¤, альбум≥нур≥¤.
   ќсобливост≥ оп≥атноњ абстиненц≥њ. ѕершими ознаками оп≥атного абстинентного синдрому, ¤кий виникаЇ через 12-18 годин п≥сл¤ в≥дм≥ни оп≥ат≥в, Ї м≥др≥аз, поз≥ханн¤, сльозотеча, риноре¤, приступи чханн¤, анорекс≥¤, порушенн¤ сну. ÷¤ фаза абстинентного синдрому може тривати в≥д 3 д≥б до 2-3 тижн≥в ≥ обмежуватись лише цими симптомами. ” б≥льш зл≥сних наркоман≥в до цих ¤вищ через 1-2 доби приЇднуютьс¤ перем≥жн≥ стани жару ≥ зноб≥нн¤ з Угус¤чою шк≥роюФ, приступи п≥тливост≥ ≥ загальноњ слабкост≥. „ханн¤ р≥зко част≥шаЇ, може ставати пароксизмальним (10-100 раз≥в п≥др¤д), посилюЇтьс¤ риноре¤ ≥ сльозотеча. ¬насл≥док р≥зкого розширенн¤ з≥ниць хвор≥ погано перенос¤ть св≥тло ≥ мружатьс¤. «Т¤вл¤Їтьс¤ б≥ль в м≥жщелепних суглобах ≥ жувальних мТ¤зах, ¤кий посилюЇтьс¤ п≥д час прийому њж≥, або нав≥ть думках про нењ. «Т¤вл¤Їтьс¤ слинотеча. „ерез к≥лька годин приЇднуютьс¤ найб≥льш т¤жк≥ про¤ви абстиненц≥њ, так звана УломкаФ. ¬елик≥ мТ¤зи спини ≥ к≥нц≥вок УкрутитьФ, УзводитьФ, ≥нколи зТ¤вл¤Їтьс¤ вкрай болюче в≥дчутт¤ в≥дриву мТ¤з≥в в≥д к≥сток. –≥зко п≥двищуЇтьс¤ потреба в рус≥, хвор≥ пост≥йно безц≥льно ход¤ть. ƒещо п≥зн≥ше (через 2-4 доби) зТ¤вл¤ютьс¤ част≥ проноси з тенезмами ≥ приступами сильного болю в кишк≥внику. явища оп≥атноњ абстиненц≥њ, ¤к правило, прот≥кають на тл≥ вираженоњ депрес≥њ ≥з схильн≥стю до дисфоричних та ≥стероњдних реакц≥й з в≥дпов≥дною повед≥нкою.
   ѕ≥сл¤ того, ¤к гостр≥ про¤ви абстиненц≥њ редукуютьс¤, у хворих розвиваЇтьс¤ ст≥йка астен≥¤. явища вираженоњ астен≥зац≥њ перш≥ 1-1,5 м≥с¤ц¤ супроводжуютьс¤ ст≥йким безсонн¤м, але п≥зн≥ше зм≥нюютьс¤ сонлив≥стю, ¤ка триваЇ до 2-3 м≥с¤ц≥в. ¬ ц≥й фаз≥ хвор≥ не можуть працювати, вони засинають в будь-¤кому м≥сц≥ ≥ в будь-¤к≥й поз≥.
   Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших ¤вищ абстиненц≥њ, ¤к≥ проход¤ть (в зворотному пор¤дку) через дек≥лька дн≥в або тижн≥в, у багатьох зл≥сних в минулому наркоман≥в мТ¤зов≥ бол≥ можуть тривати м≥с¤ц≥, нав≥ть роки ≥ пер≥одично посилюватись, незважаючи на виключенн¤ прийому наркотику. ѕотр≥бно мати надзвичайно велику силу вол≥, щоб в умовах пролонгованоњ УломкиФ втриматись в≥д поновленн¤ наркотизац≥њ.
    л≥н≥чн≥ про¤ви кодењновоњ абстиненц≥њ Ї в принцип≥ аналог≥чн≥, але прот≥кають менш виражено, а тривають в 1,5-2 рази довше.
   ќп≥атн≥ наркотики тепер Ї головною причиною ≥ смертност≥ ≥ ≥нвал≥дност≥ серед наркоман≥в. —тан справ наст≥льки катастроф≥чний, що зараз головн≥ зусилл¤ медик≥в по боротьб≥ з наркоман≥Їю зосереджен≥ власне на проф≥лактиц≥ ускладнень оп≥атноњ наркоман≥њ. ўо ж чекаЇ тих, хто вживаЇ оп≥ати? <
   ¬ першу чергу необх≥дно памТ¤тати, що оп≥атн≥ наркотики ввод¤тьс¤ переважно внутр≥шньовенно. ќтже, особи, ¤к≥ користуютьс¤ ними, п≥дл¤гають високому ризику зараженн¤ трьома небезпечними хворобами: —Ќ≤ƒом, сиф≥л≥сом ≥ гепатитом. ÷е д≥йсно реальний ≥ дуже високий ризик. √епатитом в даний час уражен≥, за приблизними оц≥нками, до 95 % оп≥атних наркоман≥в. √епатит у наркоман≥в переважно викликаЇтьс¤ зразу двома в≥русами (асоц≥йований гепатит ¬ ≥ —). ¬≥н в≥др≥зн¤Їтьс¤ агресивною теч≥Їю ≥, ¤к правило, хрон≥зац≥Їю процесу. –езультатом хрон≥чного гепатиту ¬— часто стаЇ печ≥нкова недостатн≥сть ≥ рак печ≥нки, ≥ те ≥ друге Ц смертельн≥ ускладненн¤. якщо ж наркоман використовуЇ наркотичн≥ речовини власного виробництва, то в комб≥нац≥њ з пост≥йним токсичним навантаженн¤м в≥д розчинник≥в ≥ оцтового анг≥дриду гепатит легко призводить до дистроф≥њ печ≥нки, ¤ка також може зак≥нчуватись смертю хворого. ƒо реч≥, можливо через б≥дн≥сть, наркомани часто сам≥ виготовл¤ють наркотики з природноњ сировини (маку). ¬ технолог≥њ виготовленн¤ використовуютьс¤ орган≥чн≥ розчинники (ран≥ше це був ацетон, зараз переважно Ц Урозчинники в пл¤шкахФ типу 646, 647, 649; деколи попадаютьс¤ бензол ≥ толуол) ≥ оцтовий анг≥дрид. ќск≥льки методи очищенн¤ готового препарату вкрай прим≥тивн≥, в≥д 1 до 5 % розчинник≥в ≥ анг≥дриду залишаютьс¤ в розчин≥. ¬ласне тому УкустарнийФ наркотик ¤вно пахне оцтом.
   –≥зко почаст≥шали випадки захворюванн¤ наркоман≥в сиф≥л≥сом. «а п≥драхунками, один ≥з 100-120 наркоман≥в, що використовують наркотики внутр≥шньовенно, ≥нф≥кований сиф≥л≥сом. Ќайг≥рше те, що часто сиф≥л≥с ви¤вл¤Їтьс¤ у запущен≥й стад≥њ, коли вже, ¤к ≥ сл≥д було спод≥ватис¤, розвиваютьс¤ ускладненн¤ з боку нервовоњ системи - наприклад, прогресивний парал≥ч.
   —Ќ≤ƒ був р≥дк≥стю в крањн≥ в попередн≥ роки. јле вл≥тку 1996 року заф≥ксований спалах (б≥льше 7 тис¤ч ≥нф≥кованих). ¬ наш час к≥льк≥сть заражених ¬≤Ћ серед наркоман≥в прогресивно зростаЇ в ус≥х крањнах св≥ту.
   ƒещо спов≥льнюЇ розповсюдженн¤ ц≥Їњ ≥нфекц≥њ використанн¤ наркоманами разових шприц≥в. јле, на жаль, часто њм просто не до цього Ц коли хочетьс¤ ¤комога швидше вколотис¤.
   ” наркоман≥в р≥зко понижуютьс¤ природн≥й ≥мун≥тет ≥ оп≥рн≥сть захворюванн¤м. ’ворий не може протисто¤ти супутн≥м наркоман≥њ захворюванн¤м (сепсису, тромбофлеб≥ту, флегмонам, запаленню легень ≥ багатьом ≥ншим). —туп≥нь пригн≥ченн¤ ≥мун≥тету наст≥льки високий, що можна пор≥вн¤ти його з ураженн¤м ≥мун≥тету при —Ќ≤ƒ≥.
   –озчинники ≥ оцтовий анг≥дрид уражують не т≥льки печ≥нку. ѓх токсична д≥¤ на мозок про¤вл¤Їтьс¤ не менше.
   ¬ даний час наркологами стали спостер≥гатис¤ хвор≥, ¤к≥ не вживають (≥ н≥коли не вживали) кустарн≥ наркотики, а лише героњн ≥ метадон. ѕроте, в них на¤вн≥ ознаки токсичного ураженн¤ печ≥нки. ¬и¤вл¤Їтьс¤, справа не т≥льки в агресивних х≥м≥катах, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ виготовленн¤ саморобних наркотик≥в Ц сам≥ оп≥ати також можуть викликати токсичний гепатит. Ќепр¤мим п≥дтвердженн¤м цьому Ї поб≥чна д≥¤ препарату УналтрексонФ, х≥м≥чно под≥бного до героњну. ‘≥рма-виробник налтрексону попереджуЇ, що у випадку його передозуванн¤ або прийманн¤ на прот¤з≥
   3-х м≥с¤ц≥в ≥ б≥льше Ї велика ймов≥рн≥сть ушкодженн¤ печ≥нки.
   ƒо того ж перед продажем на чорному ринку героњн ≥ метадон нер≥дко розвод¤ть пральним порошком (р≥дше цукровою пудрою).
   ¬нутр≥шньовенне введенн¤ в≥дносно УчистихФ героњну ≥ метадону все одно повТ¤зано з виключно високим ризиком розвитку ≥ гепатиту, ≥ сиф≥л≥су, ≥ —Ќ≤ƒу, ≥ гн≥йно-≥нфекц≥йних ускладнень.
   ќп≥атн≥ наркотики специф≥чно ≥ необоротно ушкоджують структури головного мозку, формуючи рабське в≥дношенн¤ до самого себе. ћало того, ≥снують непр¤м≥, опосередкован≥ фактори, ¤к≥ впливають на стан мозку наркомана. ќсь вони:
   1. Ќеспок≥йне житт¤. ¬насл≥док багатьох далеко не романтичних пригод (б≥йки, пад≥нн¤, зустр≥ч≥ з м≥л≥ц≥Їю) наркомана неминуче чекають струси мозку або б≥льш важк≥ травми голови.
   2. Ѕудь-¤ке, нав≥ть дуже незначне передозуванн¤ оп≥ат≥в призводить до пог≥ршанн¤ функц≥њ диханн¤ (оп≥ати пригн≥чують дихальний центр), до недостатнього постачанн¤ киснем головного мозку, що викликаЇ загибель певноњ к≥лькост≥ його кл≥тин.  л≥тини мозку, ¤к в≥домо, не в≥дновлюютьс¤. 3. „им б≥льша т¤жк≥сть ≥нтоксикац≥њ, тим б≥льше кл≥тин гине.
   –езультатом кустарного виготовленн¤ оп≥атних наркотик≥в ≥ њх введенн¤ у нестерильних умовах Ї не т≥льки ≥нфекц≥йн≥ ускладненн¤, в тому числ≥ сепсис. ≤снуЇ ≥нше, чого не вдаЇтьс¤ уникнути майже н≥кому. Ќаркомани називають його словом Утр¤сучкаФ. ÷е г≥пертерм≥чна реакц≥¤, ¤ка розвиваЇтьс¤ внасл≥док попаданн¤ в кров разом з наркотиком великоњ к≥лькост≥ живих ≥ загиблих м≥кроорган≥зм≥в. У“р¤сучкаФ супроводжуЇтьс¤ р≥зким п≥двищенн¤м температури, наркомана кидаЇ то в жар, то в холод, зТ¤вл¤Їтьс¤ нудота, запамороченн¤, слабк≥сть, деколи Ц б≥ль у попереку ≥ суглобах. ÷ей стан небезпечний, в≥д нього хворий може загинути. Ќав≥ть в легких випадках в≥д високоњ температури гинуть кл≥тини головного мозку.
   —п≥льне вживанн¤ оп≥ат≥в ≥ снод≥йних барб≥турового р¤ду ≥стотн≥ше ушкоджуЇ головний мозок, ≥з розвитком енцефалопат≥њ.
   ќп≥ати порушують обм≥н кальц≥ю в орган≥зм≥, що негативно позначаЇтьс¤ на стан≥ зуб≥в, к≥стковоњ тканини. ƒеколи вистачаЇ 2-3 рок≥в пост≥йноњ наркотизац≥њ, щоб в≥д зуб≥в залишились т≥льки чорн≥ УпенькиФ. ƒо реч≥, ушкоджен≥ Уполаман≥Ф чорн≥ зуби Ц точна ознака дл¤ визначенн¤ наркомана серед Удруз≥вФ вашоњ дитини.
   —ередн¤ тривал≥сть житт¤ ос≥б, ¤к≥ регул¤рно вживають наркотики оп≥йноњ групи, в середньому становить 7-10 рок≥в з моменту початку наркотизац≥њ.

√остра ≥нтоксикац≥¤ кокањном.

     окањн передус≥м викликаЇ стан загального збудженн¤ в поЇднанн≥ з ейфор≥Їю. ѕ≥д д≥Їю цього наркотику людина почуваЇ себе сильною ≥ д≥¤льною, ¤сно бачить життЇву перспективу, в≥дчуваЇ надлишок сил ≥ впевненост≥ в соб≥. ѕрийом кокањну п≥сл¤ короткочасного запамороченн¤ ≥ незначного головного болю призводить до розвитку приЇмного самопочутт¤ з п≥двищенн¤м ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥. ѕри цьому в≥дчуваЇтьс¤ надзвичайне п≥днесенн¤ працездатност≥. ѕот≥к думок ≥ мова прискорюютьс¤. ’арактерним симптомом кокањн≥зму Ї графоман≥¤. ’вор≥ пишуть обТЇмн≥ листи, за¤ви, спогади з частими однотипними роздумами ≥ повторенн¤ми.
   ” б≥льшост≥ хворих спостер≥гаЇтьс¤ п≥двищена активн≥сть, пот¤г до д≥¤льност≥. ¬они пост≥йно в рус≥. ѕрийом кокањну пригн≥чуЇ в≥дчутт¤ голоду ≥ спраги. ÷ей пер≥од кокањнового спТ¤н≥нн¤ нагадуЇ ман≥акальний синдром. ѕод≥бний стан триваЇ 1,5Ц2,5 години ≥ зм≥нюЇтьс¤ знесиленн¤м, апат≥Їю ≥ пригн≥ченим настроЇм. ≤нколи у наркоман≥в зТ¤вл¤ютьс¤ зоров≥ ≥ тактильн≥ галюцинац≥њ, симптом ћань¤на. ѕри цьому виникаЇ нестерпна шк≥рна свербл¤чка, хворому здаЇтьс¤, що в нього п≥д шк≥рою повзають маленьк≥ кусаюч≥ комахи або що йому спец≥ально п≥д шк≥ру хтось Унасипав п≥скуФ. √алюцинац≥њ часто бувають зоров≥ (привиджуютьс¤ др≥бн≥ темнозабарвлен≥ обТЇкти Ц УмухиФ), ще част≥ше Ц слухов≥ (чуютьс¤ погрози, сварка, образи). ѕереважно виникненн¤ галюцинац≥й супроводжуЇтьс¤ ма¤ченн¤м пересл≥дуванн¤ [23, 35, 36].
   ѕри б≥льш вираженому отруЇнн≥ кокањном спостер≥гаЇтьс¤ м≥др≥аз, бл≥д≥сть шк≥ри, нудота, дрижанн¤, п≥тлив≥сть, загальна слаб≥сть, запамороченн¤, тах≥кард≥¤, а пот≥м зниженн¤ артер≥ального тиску, колаптоњдн≥ стани або знепритомленн¤. ¬ р≥дких випадках перед розвитком колапсу може спостер≥гатись психомоторне збудженн¤ з потьмаренн¤м св≥домост≥. ѕри сильному отруЇнн≥ може настати смерть в≥д парал≥чу диханн¤ ≥, р≥дше, в≥д зупинки серц¤. ≤нколи перед смертю спостер≥гаЇтьс¤ нетривалий еп≥зод дел≥р≥йного потьмаренн¤ св≥домост≥ з ¤скравими зоровими ≥ тактильними галюцинац≥¤ми, маренн¤м ≥ р≥зким руховим збудженн¤м. ƒел≥р≥й супроводжуЇтьс¤ клон≥чними ≥ тон≥чними конвульс≥¤ми. якщо хвор≥ виживають, вони певний час скаржатьс¤ на головний б≥ль ≥ сильну загальну слаб≥сть ≥з запамороченн¤м.
   ‘≥зична залежн≥сть в≥д кокањну настаЇ лише через тривалий час систематичного прийому його, проте виражена псих≥чна залежн≥сть розвиваЇтьс¤ досить швидко.

√остра ≥нтоксикац≥¤ ефедрином.

   « метою спТ¤н≥нн¤ приймаЇтьс¤ ефедрину г≥дрохлорид ≥ окислений ефедрин (ефедрон, жаргонн≥ назви -УджефФ, УмарцефальФ, УмулькаФ). ѕрийом цих речовин викликаЇ стимулюючий ефект. —пТ¤н≥нн¤ починаЇтьс¤ з в≥дчутт¤ легкост≥, Упочутт¤ польотуФ, ч≥ткост≥ ≥ ¤скравост≥ сприйманн¤ навколишнього. ѕот≥м зТ¤вл¤Їтьс¤ в≥дчутт¤ теплоњ хвил≥ в т≥л≥, мисленн¤ стаЇ прискореним з легкою зм≥ною асоц≥ац≥й.
   ” токсикоман≥в-початк≥вц≥в виникаЇ надм≥рна моторна активн≥сть, безглузда метушлив≥сть, настирлива багатомовн≥сть. ѕ≥сл¤ дек≥лькох прийом≥в ефедрину метушлив≥сть зм≥нюЇтьс¤ на б≥льш ц≥леспр¤мовану д≥¤льн≥сть, ¤ка част≥ше всього маЇ риси УтворчогоФ характеру. —пТ¤н≥л≥ починають римувати, намагаютьс¤ писати в≥рш≥, листи, малюють. ¬ пер≥од спТ¤н≥нн¤ немаЇ почутт¤ голоду, спраги, потреби у сн≥. ѕри спТ¤н≥нн≥ у токсикомана-початк≥вц¤ спостер≥гаютьс¤: бл≥д≥сть обличч¤, м≥др≥аз, сух≥сть губ, тах≥кард≥¤, незначна г≥пертенз≥¤, др≥бний тремор пальц≥в рук, легка дискоординац≥¤ рух≥в, незначний латеральний н≥стагм. ≈йфорична фаза спТ¤н≥нн¤ у новачк≥в триваЇ б≥л¤ шести годин, при повторних ≥нтоксикац≥¤х скорочуЇтьс¤ до 4-2 годин. «ак≥нчуЇтьс¤ мл¤в≥стю, знесиленн¤м, серцебитт¤м, сух≥стю в рот≥, пот¤гом до повторного прийому ефедрину.
   ≈федринова абстиненц≥¤. явища абстиненц≥њ при ефедринов≥й токсикоман≥њ мають стад≥йний розвиток. ѕ≥сл¤ обриву прийому звичноњ речовини зТ¤вл¤Їтьс¤ запамороченн¤, нудота, нездатн≥сть до ф≥зичного ≥ псих≥чного навантаженн¤. ¬≥дм≥чаЇтьс¤ бл≥д≥сть обличч¤, м≥оз, сух≥сть в рот≥, п≥тлив≥сть (особливо в н≥чний час), тах≥кард≥¤ ≥ п≥двищенн¤ артер≥ального тиску. ’арактерним Ї ¤скраво-малиновий УлакованийФ ¤зик з ф≥брил¤рними пос≥пуванн¤ми. ћова хворих незрозум≥ла, УзмазанаФ.  оординац≥¤ рух≥в порушуЇтьс¤, хода стаЇ атактичною. ¬≥дм≥чаЇтьс¤ св≥тлофоб≥¤, р≥жучий б≥ль в очах. Ќа прот¤з≥ перших д≥б перебуванн¤ в стац≥онар≥ вони н≥ з ким не сп≥лкуютьс¤, др≥мають або спл¤ть.
   „ерез 12-24 години зТ¤вл¤Їтьс¤ головний б≥ль ≥ в≥дчутт¤ розбитост≥ у всьому т≥л≥, ф≥брил¤ц≥¤ окремих мТ¤з≥в. ѕот≥м виникають б≥ль у великих суглобах, болюч≥ судомн≥ зведенн¤ мТ¤з≥в, б≥ль в кишечнику ≥ пронос.
   ≈моц≥йне тло нест≥йке з багаторазовими на прот¤з≥ дн¤ перепадами настрою в≥д г≥поман≥акального (нер≥дко гн≥вливого) до виражених дисфор≥й з≥ злобним ≥ похмурим афектом, п≥дозр≥л≥стю ≥ незадоволенн¤м вс≥м, що оточуЇ хворого. —онлив≥сть зм≥нюЇтьс¤ безсонн¤м, особливо утруднене засинанн¤. ’арактерними Ї пароксизмальн≥ загостренн¤ апетиту, перевага в≥ддаЇтьс¤ солодк≥й њж≥. ƒисфоричний етап абстиненц≥њ триваЇ до 2-х д≥б ≥ зм≥нюЇтьс¤ ¤вищами апатичноњ депрес≥њ. ’ворому здаЇтьс¤, що житт¤ втратило перспективу ≥ сенс, н≥що не викликаЇ ≥нтересу, все стаЇ УбридкимФ. –озвиваЇтьс¤ р≥зка ф≥зична слаб≥сть. Ќезважаючи на компульсивний пот¤г до ефедрину, хвор≥ внасл≥док р≥зкого зниженн¤ психоенергетичного потенц≥алу неспроможн≥ в цей пер≥од на активн≥ д≥њ, направлен≥ на добуванн¤ наркотику. „ерез 1-2 тижн≥ стан хворого покращуЇтьс¤, але ще на прот¤з≥ 2-3 тижн≥в збер≥гаютьс¤ ¤вища астен≥зац≥њ ÷Ќ—. ќбсесивний пот¤г збер≥гаЇтьс¤ до 3-х м≥с¤ц≥в [19, 20, 35, 38].

ќсобливост≥ кофењновоњ залежност≥.

   ¬ одн≥й чашц≥ кави м≥ститьс¤ приблизно 100-150 мг кофењну, в скл¤нц≥ чаю Ц половина, а в скл¤нц≥ напою з колою (кока-кола, пепс≥-кола) Ц третина ц≥Їњ дози. ѕевна к≥льк≥сть кофењну Ї в шоколад≥, ¤кий споживаЇтьс¤ здеб≥льшого д≥тьми (приблизно 25 мг в плитц≥). ѕрийом 50-100 мг кофењну викликаЇ почутт¤ припливу ф≥зичноњ ≥ розумовоњ енерг≥њ. ѕер≥од його нап≥врозпаду - в≥д 3 до 10 годин, а максимальна концентрац≥¤ в плазм≥ кров≥ визначаЇтьс¤ приблизно через п≥вгодини п≥сл¤ прийому середника. ѕрийом дози, ¤ка перевищуЇ 0,5 грами, може викликати початков≥ ¤вища ≥нтоксикац≥њ, хоча де¤к≥ особи можуть вживати 2-3 г кофењну без ¤кихось ускладнень.
   ќзнаки кофењновоњ ≥нтоксикац≥њ включають тривожн≥сть з ¤вищами психомоторноњ ажитац≥њ ≥ загального неспокою, п≥двищену подразлив≥сть, безсонн¤ ≥ неприЇмн≥ в≥дчутт¤ з боку внутр≥шн≥х орган≥в. ¬≥дм≥чаЇтьс¤ не менше пТ¤ти з перерахованих нижче симптом≥в: 1) неспок≥й; 2) нервов≥сть; 3) збудженн¤; 4) безсонн¤; 5) г≥перем≥¤ шк≥ри обличч¤; 6) посилений д≥урез; 7) шлунково-кишков≥ розлади; 8) пос≥пуванн¤ мТ¤з≥в; 9) прискоренн¤ мисленн¤ ≥ мови (≥нколи хаотичне); 10) тах≥кард≥¤ (деколи - аритм≥¤); 11) п≥двищена працездатн≥сть ≥з зниженн¤м в≥дчутт¤ втоми; 12) психомоторна ажитац≥¤; 13) п≥двищена чутлив≥сть до св≥тла ≥ звук≥в; 14) дихальна недостатн≥сть, конвульс≥њ, пептична виразка ≥ колаптоњдн≥ стани при важкому отруЇнн≥.
   ѕриблизно у 25 % ос≥б, ¤к≥ зловживають кофењном, через 15-18 годин розвиваютьс¤ ¤вища абстиненц≥њ: тривалий головний б≥ль з в≥дчутт¤м пульсац≥њ, ¤кий зменшуЇтьс¤ п≥сл¤ прийому кави або чиф≥ру. ћожливий розвиток летарг≥чноњ сонливост≥, подразливост≥, агедон≥њ ≥ депрес≥њ. „им вища денна доза Ц тим б≥льша ймов≥рн≥сть розвитку депрес≥њ. явища абстиненц≥њ самост≥йно проход¤ть через 4-5 дн≥в. ’рон≥чне вживанн¤ кави стимулюЇ п≥двищену секрец≥ю сол¤ноњ кислоти в шлунку, що може провокувати розвиток виразковоњ хвороби. ƒосить часто спостер≥гаЇтьс¤ серцева аритм≥¤. Ќер≥дко пост≥йне вживанн¤ напоњв, ¤к≥ м≥ст¤ть кофењн, покращуЇ субТЇктивний стан ж≥нок, котр≥ страждають ф≥брозно-к≥стозними захворюванн¤ми статевих орган≥в, тому кофеманкам необх≥дно пройти огл¤д у г≥неколога. „асто хрон≥чне зловживанн¤ кофењном помилково розц≥нюЇтьс¤ ¤к про¤в тривожного неврозу чи псевдоневротичних розлад≥в ≥ такого псевдохворого Ул≥куютьФ антифоб≥чними середниками, ¤к≥, звичайно, неефективн≥, а лише провокують розвиток психоф≥зичноњ залежност≥.

   ¬с≥ психостимул¤тори, незалежно в≥д фармаколог≥чноњ групи (ефедрин, кокањн, кофењн тощо) Ц це руйнуючий душу ≥ т≥ло доп≥нг. ¬они мають дв≥ сп≥льн≥ риси: 1) р≥зко посилюють обм≥н речовин, в тому числ≥ в головному мозку; 2) р≥зко зб≥льшують частоту серцевих скорочень ≥ п≥двищують артер≥альний тиск. ѕри цьому енерг≥¤, що необх≥дна дл¤ актив≥зац≥њ життЇвих систем, черпаЇтьс¤ з резервних запас≥в орган≥зму. —ам≥ ж резерви при використанн≥ психостимул¤тор≥в не встигають в≥дновлюватис¤.
   ƒл¤ вс≥х психостимул¤тор≥в (особливо дл¤ тих, ¤к≥ ввод¤ть внутр≥шньовенно) характерний особливий режим наркотизац≥њ. ¬≥н нагадуЇ алкогольн≥ запоњ. якщо наркотик≥в багато, або грошей дл¤ њх придбанн¤ достатньо ≥ хворий не хоче Ц або не здатний Ц зменшити дози, то в≥н починаЇ приймати з≥лл¤ в зростаючих к≥лькост¤х через прогресивно менш≥ пром≥жки часу. ¬ к≥нц≥ УзапоюФ ≥нтервали м≥ж ≥нТЇкц≥¤ми можуть складати всього 20 хвилин (а на шк≥р≥ хворого зТ¤вл¤Їтьс¤ ст≥льки сл≥д≥в в≥д укол≥в, що њх легко сплутати з висипкою кору. “акий Узап≥йФ продовжуЇтьс¤ дек≥лька д≥б, весь цей час хворий не спить. јле ресурси орган≥зму неминуче виснажуютьс¤, ≥ настаЇ момент, коли чергова доза уже не може викликати стимулюючу д≥ю. Ќаркоман засинаЇ на добу-дв≥. ѕробуджуЇтьс¤ розбитим, вТ¤лим, пригн≥ченим ≥ роздратованим. Ќаркотик≥в в цей час не хочетьс¤ Ц в≥н повинен просто в≥дновити сили. ƒек≥лька д≥б в≥н приходить до себе, а п≥сл¤ цього цикл повторюЇтьс¤ спочатку.
   ¬ результат≥ зловживанн¤ будь-¤кими психостимул¤торами швидко настаЇ деф≥цит життЇвих ресурс≥в орган≥зму, внасл≥док р≥зкого п≥двищенн¤ обм≥ну речовин. ÷е про¤вл¤Їтьс¤ схудненн¤м, загальним виснаженн¤м, стар≥нн¤м шк≥ри. “ак≥ хвор≥ нагадують вТ¤зн≥в концтабор≥в.
   ѕри регул¤рному використанн≥ стимул¤тор≥в серйозно ушкоджуЇтьс¤ серцево-судинна система. ¬ першу чергу виникають важк≥ аритм≥њ. ƒосить часто спостер≥гаЇтьс¤ смерть в≥д зупинки серц¤. „астий розвиток дистроф≥й м≥окарда, гострого ≥нфаркту м≥окарда.
   «вичайно, людин≥, ¤ка маЇ загальне виснаженн¤ ≥ дистроф≥ю м≥окарда, важко не т≥льки жити в сусп≥льств≥, але й просто рухатись.
   ’арактерн≥ зм≥ни псих≥чного стану тих, хто вживаЇ стимул¤тори. ” фаз≥ наркотичного спТ¤н≥нн¤ хвор≥ надзвичайно енерг≥йн≥. Ќаркомани називають цей стан Ушустр¤кФ Ц вони не можуть сид≥ти на м≥сц≥, хоча р≥дко довод¤ть до к≥нц¤ розпочат≥ справи. ” результат≥ тривалоњ наркотизац≥њ психостимул¤торами розвиваютьс¤ важк≥ депрес≥њ, психотичн≥ стани (слайд 7), на грунт≥ ¤ких хвор≥ робл¤ть безглузд≥, незрозум≥л≥ ≥ часто траг≥чн≥ вчинки (наприклад, самогубства) через св≥й знижений ≥ пригн≥чений настр≥й.
   Ѕувають психози й ≥ншого типу. ’ороший настр≥й фази спТ¤н≥нн¤ може зм≥нитис¤ тривожн≥стю, насторожен≥стю ≥ хворобливою п≥дозр≥л≥стю. ¬иникають ц≥ стани наст≥льки часто, що в наркоман≥в ≥снуЇ дл¤ них спец≥альна жаргонна назва Ц УзрадаФ (л≥кар≥ називають це УпараноњдомФ). ѕсихози супроводжуютьс¤ галюцинац≥¤ми ≥ ма¤ченн¤м. ’ворим здаЇтьс¤, що за ними сл≥дкують, збираютьс¤ вбити, пограбувати або заарештувати. ¬насл≥док цього вони намагаютьс¤ втекти, захиститис¤. ќск≥льки захищаютьс¤ деколи з ножем, а вт≥кають через в≥кно пТ¤того поверху, нещасть через УзрадуФ буваЇ дуже багато.
   ™ ще один тип психоз≥в, що призвод¤ть до смерт≥ хворих. ƒеколи на висот≥ ≥нтоксикац≥њ њм здаЇтьс¤, що вони можуть л≥тати, ≥ вони д≥йсно намагаютьс¤ полет≥ти Ц з верхн≥х поверх≥в будинк≥в.
   ≤снують специф≥чн≥ дл¤ окремих психостимул¤тор≥в ускладненн¤. ƒо недавнього часу найб≥льш поширеним з цього типу наркотик≥в був ефедрон. ≈федрон виготовл¤ють кустарно з ефедрину або л≥к≥в, ¤к≥ м≥ст¤ть ефедрин. ¬ технолог≥њ його приготуванн¤ наркомани використовують оцтову кислоту ≥ кал≥ю перманганат.
   ƒл¤ хрон≥чноњ ≥нтоксикац≥њ сол¤ми марганцю характерний розвиток недоумства та парал≥ч≥в нижн≥х к≥нц≥вок, особливо стоп, про¤ви синдрому парк≥нсон≥зму.
   ѕрепарат Уекстаз≥Ф, ¤кий набув попул¤рност≥ недавно, одночасно з модною музикою стил≥в У–ейвФ, У’аузФ, У’ард-–окФ ≥ дискотеками (¤к≥ на заход≥ в≥дпов≥дно називаютьс¤ Урейв-парт≥Ф), на протилежн≥сть поширеному помилковому погл¤ду зовс≥м не Ї УлегкимФ наркотиком. ”складненн¤ при вживанн≥ екстаз≥ вивчаютьс¤ б≥л¤ 10 рок≥в, але вже накопичено достатньо досв≥ду, щоб ставитись до них серйозно.
   ¬елика частина смертей, викликаних екстаз≥, повТ¤зана з перегр≥ванн¤м ≥ тепловим нападом. ≈кстаз≥ викликаЇ потребу пост≥йно рухатись. Ќастр≥й здеб≥льшого ейфоричний, а внасл≥док п≥двищеноњ взаЇмо≥ндукц≥њ може розвиватись стан масового екстазу ≥з схильн≥стю до неконтрольованих д≥й. ≤нтенсивне ф≥зичне навантаженн¤ та стимул¤ц≥¤ обм≥нних процес≥в призводить до п≥двищенн¤ температури т≥ла. ¬одночас екстаз≥ порушуЇ терморегул¤ц≥ю, звужуЇ судини шк≥ри ≥ зменшуЇ теплов≥ддачу. Ќаркомани пот≥ють ≥ змушен≥ багато пити, а хто нехтуЇ р≥диною, ризикуЇ з танц≥в в≥дправитись до л≥карн≥. ÷е використовують д≥лки в≥д наркоб≥знесу, ¤к≥ доставл¤ють в м≥сц¤ масових танц≥в р≥зн≥ напоњ, котр≥ реал≥зуютьс¤ за високими ц≥нами. ≈п≥зодичне вживанн¤ екстаз≥ не викликаЇ ¤вищ абстиненц≥њ, але п≥сл¤ зак≥нченн¤ д≥њ цього препарату певний час утримуЇтьс¤ виражена астен≥¤.
   ¬живанн¤ екстаз≥, особливо коли воно супроводжуЇтьс¤ ≥нтенсивним ф≥зичним навантаженн¤м, часто викликаЇ п≥двищенн¤ артер≥ального тиску, ≥нод≥ розвиток г≥пертензивного кризу, що потребуЇ нев≥дкладноњ медичноњ допомоги.
   –азом з тим, екстаз≥, будучи наполовину галюциногеном, при регул¤рному вживанн≥ або передозуванн≥ викликаЇ под≥бн≥ на шизофрен≥ю рецидивуюч≥ психози з галюцинац≥¤ми, страхом ≥ агрес≥Їю.
   ўе трохи зупинимось на кокањн≥, ¤кий зараз в мод≥. як ≥ волод≥нн¤ рад≥отелефоном, вживанн¤ кокањну у певних шарах сусп≥льства виступаЇ св≥доцтвом життЇвого р≥вн¤. јле т≥, хто приймаЇ кокањн, не завжди знають, що його (особливо його пох≥дне Ц УкрекФ) в јмериц≥ л≥кар≥ називають Ушвидк≥ вбивц≥Ф. ѕозбавитись кокањновоњ залежност≥ дуже важко Ц його наркогенн≥сть не поступаЇтьс¤ наркогенност≥ героњну.
   ”складненн¤ з боку серц¤ (аритм≥њ ≥ раптов≥ зупинки серц¤) част≥ше всього розвиваютьс¤ у тих, хто вживаЇ кокањн.
    окањн маЇ властив≥сть звужувати судини. ќск≥льки його часто вдихають носом, в≥н звужуЇ судини слизовоњ оболонки носа, що призводить до њњ виразкуванн¤, може настати перфорац≥¤ носовоњ перегородки [20, 39].

≤нтоксикац≥¤ снод≥йними препаратами.

   —пТ¤н≥нн¤ в≥д прийому снод≥йних препарат≥в у новачк≥в може виникати в≥д потр≥йноњ терапевтичноњ дози. Ќадал≥, при розвитку наркоман≥њ, внасл≥док п≥двищенн¤ толерантност≥, наркомани дл¤ викликанн¤ спТ¤н≥нн¤ змушен≥ дозу п≥двищувати (здеб≥льшого в 8-10 раз≥в).
   Ўвидк≥сть розвитку спТ¤н≥нн¤ залежить в≥д шл¤ху введенн¤ препарату. ѕри пероральному вживанн≥ воно розвиваЇтьс¤ через 20-25 хв. ѕроте токсикомани здеб≥льшого викликають стан наркотизац≥њ шл¤хом внутр≥шньовенного введенн¤ суспенз≥њ порошку товченого препарату Ц ефект настаЇ в≥дразу п≥сл¤ ≥нТЇкц≥њ.
   —пТ¤н≥нн¤ снод≥йними препаратами здеб≥льшого нагадуЇ алкогольне. –озвиваЇтьс¤ виражена ейфор≥¤ з п≥двищенн¤м моторноњ активност≥, ¤ка носить хаотичний характер. ƒ≥њ спТ¤н≥лого безладн≥ ≥ не зовс≥м ц≥леспр¤мован≥, але хворий цього не пом≥чаЇ. –ухи стають розмашистими, некоординованими, њх завжди б≥льше, н≥ж цього вимагаЇ конкретна ситуац≥¤. як≥сть мисленн¤ ≥ суджень р≥зко знижуЇтьс¤. ”вага спТ¤н≥лого стаЇ вкрай нест≥йкою, внасл≥док чого тема розмови, ¤к ≥ предмет д≥њ, пост≥йно зм≥нюЇтьс¤. ≈моц≥њ стають лаб≥льними: ейфор≥¤ легко переходить у гн≥в. —тан гн≥ву, ¤кий розвиваЇтьс¤ з найменшого приводу, а часом, ≥ без нього, може с¤гати ступеню оскажен≥нн¤. —пТ¤н≥л≥ стають агресивними, жорстокими ≥ нестриманими у своњх вчинках з вираженою схильн≥стю до немотивованих руйн≥вних д≥й. ¬они трощать, розбивають ≥ руйнують все, що попадаЇ в поле њх зору ≥ уваги.
   ќбТЇктивно: г≥перем≥¤ обличч¤ ≥ склер, сальн≥сть шк≥рних покрив≥в, м≥др≥аз, г≥персал≥вац≥¤, тах≥кард≥¤ з напруженим пульсом, зниженим артер≥альним тиском, г≥перг≥дроз з вид≥ленн¤м гар¤чого поту.
   Ќевролог≥чн≥ розлади: порушенн¤ координац≥њ рух≥в, латеральний н≥стагм, диплоп≥¤ ≥ дизартр≥¤. ’арактерною особлив≥стю фенобарб≥талового спТ¤н≥нн¤ Ї те, що в≥дразу п≥сл¤ протверез≥нн¤ можна викликати повторне спТ¤н≥нн¤ шл¤хом випиванн¤ cкл¤нки гар¤чоњ води.
   ѕри ≥нтоксикац≥њ ам≥талом натр≥ю грубих невролог≥чних розлад≥в не спостер≥гаЇтьс¤. —пТ¤н≥нн¤, ¤ке викликане цим препаратом, про¤вл¤Їтьс¤ короткочасним г≥поман≥акальним або ман≥акальним станом з логореЇю, багатою на асоц≥ац≥њ мовою, елементами г≥перамнез≥њ, ¤скравими, виразними рухами, м≥м≥кою ≥ модул¤ц≥Їю голосу. ѕриховати спТ¤н≥нн¤ зусилл¤м вол≥ Ї практично неможливо. ѕри гострому отруЇнн≥ снод≥йними препаратами розвиваЇтьс¤ т¤жкий глибокий сон, ¤кий пост≥йно поглиблюЇтьс¤. ” отруЇного в≥дм≥чаЇтьс¤ бл≥д≥сть шк≥ри з сальним блиском, брадикард≥¤ ≥ г≥потон≥¤, Угра з≥ницьФ. ћТ¤зи г≥потон≥чн≥, вТ¤л≥, к≥нц≥вки важк≥ й розслаблен≥. ѕри пасивному перем≥щенн≥ хворого не в≥дчуваЇтьс¤ природного опору. Ќер≥дко в≥дм≥чаЇтьс¤ г≥персал≥вац≥¤. ¬≥дтак, сон, ¤кий пост≥йно поглиблюЇтьс¤, переходить в кому. Ќа тл≥ повного згасанн¤ рефлекс≥в можуть зТ¤вл¤тись п≥рам≥дн≥ знаки. ƒиханн¤ стаЇ частим ≥ поверхневим. ѕри поглибленн≥ коми диханн¤ спов≥льнюЇтьс¤ ≥ може набувати типу „ейн-—токса або  уссмаул¤. ћоже розвинутись бронхоре¤ ≥ п≥двищена слинотеча, що призводить до закупорки трахеобронх≥ального дерева ≥ викликаЇ гостру дихальну недостатн≥сть. ≤нколи на тл≥ загальноњ бл≥дост≥ коматозний стан супроводжуЇтьс¤ приливом кров≥ до обличч¤ ≥ значним потовид≥ленн¤м. —мерть настаЇ в≥д парал≥чу дихального центру. ¬≥дношенн¤ летальноњ дози до т≥Їњ, ¤ка викликаЇ наркотичний ефект, коливаЇтьс¤ в≥д 3-50 до 1. ѕоловину спроб самогубств складають гостр≥ отруЇнн¤ барб≥туратами, причому приблизно 10 % жертв помирають внасл≥док отруЇнн¤.
   Ѕарб≥турова абстиненц≥¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ вкрай т¤жкими, небезпечними дл¤ житт¤ про¤вами. —убТЇктивно обрив снод≥йних препарат≥в супроводжуЇтьс¤ в≥дчутт¤м незадоволенн¤, неспокою ≥ ознобу. –≥зко знижуЇтьс¤ апетит, розвиваЇтьс¤ безсонн¤. «Т¤вл¤ютьс¤ тривога ≥ дисфоричн≥ ¤вища з надм≥рним компонентом Узв≥р¤чоњ лют≥Ф. Ќа тл≥ п≥тливост≥ та характерного маскопод≥бного обличч¤ з землистим в≥дт≥нком ≥ сальним блиском, симптоми абстиненц≥њ виникають в так≥й посл≥довност≥: 1) м≥др≥аз, бл≥д≥сть ≥ озноб ≥з Угус¤чою шк≥роюФ, мТ¤зова слаб≥сть, ¤ка найб≥льш виражена при хрон≥чн≥й ≥нтоксикац≥њ ноксироном; 2) через добу розвиваЇтьс¤ мТ¤зова г≥пертенз≥¤, судомн≥ зведенн¤ литкових мТ¤з≥в, тремор, г≥перрефлекс≥¤. ’ворий не може довго перебувати в одн≥й поз≥, а при ход≥ в≥дм≥чаЇтьс¤ похитуванн¤. «Т¤вл¤Їтьс¤ тах≥кард≥¤ ≥ п≥двищуЇтьс¤ артер≥альний тиск; 3) через дв≥ доби приЇднуютьс¤ блювота ≥ проноси на тл≥ УломкиФ (сильн≥ бол≥ в великих суглобах) ≥ болю в шлунку; 4) на 3-5 добу на тл≥ зростаючоњ депрес≥њ у значноњ частини хворих розвиваютьс¤ велик≥ судомн≥ приступи, ¤к≥ можуть бути сер≥йними, а ≥нколи про¤вл¤ютьс¤ у вигл¤д≥ статусу конвульс≥йних припадк≥в. ” частини хворих може розвинутись психоз, ¤кий нагадуЇ алкогольний дел≥р≥й. Ќа в≥дм≥ну в≥д б≥лоњ гар¤чки, дл¤ цього психозу характерним Ї "звучанн¤" психоорган≥чного компоненту Ц б≥льш глибокий ступ≥нь затьмаренн¤ ≥ виключенн¤ св≥домост≥ з менш вираженим руховим збудженн¤м ≥ дисоц≥ац≥Їю м≥ж ¤скрав≥стю зорових галюцинац≥й ≥ бл¤клим емоц≥йним забарвленн¤м галюцинаторних переживань. –озвиток цих стан≥в (конвульс≥йного синдрому або психозу) на тл≥ ≥нших симптом≥в абстиненц≥њ практично завжди п≥дтверджуЇ д≥агноз барб≥туроман≥њ.
   ѕри тривалому (6 м≥с¤ц≥в ≥ б≥льше) зловживанн≥ у барб≥туроман≥в розвиваютьс¤ психози Ц або так≥, коли хворий бачить галюцинац≥њ ≥ через них робить безглузд≥, а часто ≥ небезпечн≥ вчинки; або так≥, що супроводжуютьс¤ ма¤ченн¤м пересл≥дуванн¤ ≥ ревнощ≥в. ¬ м≥ру звичайноњ агресивност≥ хворих на барб≥туроман≥ю насл≥дки психоз≥в часто бувають траг≥чними.
   ѕри барб≥туров≥й залежност≥, ¤к ≥ при алкогольн≥й, значно пошкоджуЇтьс¤ серцево-судинна система. ќсобливо п≥д час абстиненц≥њ, коли артер≥альний тиск р≥зко п≥двищуЇтьс¤. ¬ласне, на цей пер≥од припадаЇ основна к≥льк≥сть ≥нфаркт≥в у хворих барб≥туровою наркоман≥Їю. ’арактерною дл¤ барб≥туроман≥в Ї ≥ дистроф≥¤ серцевого мТ¤за, печ≥нки. –азом з тим, ц≥ хвор≥ переважно не доживають до цирозу, ¤к алкогол≥ки. Ѕарб≥туромани гинуть через енцефалопат≥ю ≥ повТ¤зан≥ з нею ускладненн¤ (судомн≥ припадки ≥ нещасн≥ випадки п≥д час психоз≥в). ƒо того ж, за даними ≤.ћ.ѕТ¤тницькоњ, к≥льк≥сть самогубств барб≥турових наркоман≥в перевищуЇ середню в попул¤ц≥њ в 60-80 раз≥в [24, 25, 26].

«ловживанн¤ антипарк≥нсон≥чними препаратами.

   ƒл¤ абстинентного синдрому характерн≥ в≥дчутт¤ ознобу з Угус¤чою шк≥роюФ, б≥ль в мТ¤зах ≥ великих суглобах, мимов≥льн≥ рухи рук, непосидюч≥сть, г≥пертонус мТ¤з≥в з переважанн¤м тонусу розгинач≥в. ќстаннЇ зумовлюЇ характерну поставу ≥ ходу хворого на ногах, що не згинаютьс¤, при випростан≥й спин≥ ≥ нер≥дко в≥дставлених руках. –ухов≥ порушенн¤ при циклодолов≥й абстиненц≥њ розвиваютьс¤ в так≥й посл≥довност≥: тремор Ц скован≥сть рух≥в Ц судомн≥ пос≥пуванн¤ окремих груп мТ¤з≥в Ц мимов≥льн≥ рухи (потиранн¤ рук, погладжуванн¤ волосс¤ голови, похитуванн¤ т≥ла). ѕривертають увагу характерн≥ дл¤ циклодоловоњ токсикоман≥њ своЇр≥дна бл≥д≥сть ≥ сальн≥сть шк≥ри обличч¤ з рожевим кольором щ≥к у вигл¤д≥ метелика ≥ ¤скраво-червоний кол≥р губ. ¬ емоц≥йн≥й сфер≥ переважаЇ ≥похондричний компонент. “риваЇ гострий пер≥од абстиненц≥њ до 2 тижн≥в.

ƒ≥етилам≥д л≥зерг≥новоњ кислоти.

   ƒ≥етилам≥д л≥зерг≥новоњ кислоти (Ћ—ƒ) дл¤ маскуванн¤ нанос¤ть на марки ≥ перебивн≥ картинки. “аку УмаркуФ ссуть, викликаючи стан одурманенн¤.
   ћайже завжди виникають глибок≥ зм≥ни сприйманн¤, емоц≥й ≥ мисленн¤. Ќе дивл¤чись на це, критика частково збережена ≥ наркоман усв≥домлюЇ, що порушенн¤ сприйманн¤ у нього зумовлене прийомом препарату. ≤нколи субТЇктам здаЇтьс¤, що вони збожевол≥ли ≥ в цей час бо¤тьс¤, що вже н≥коли не стануть нормальними. ѕроте, нер≥дко, можливий розвиток справжнього ма¤чного стану. як правило, ма¤ченн¤ повТ¤зано з галюцинац≥¤ми та ≥ншими зм≥нами сприйманн¤.
   —аме сприйманн¤ стаЇ надзвичайно ¤скравим ≥ ≥нтенсивним, кольори здаютьс¤ б≥льш багатими, контури р≥зк≥шими, музика б≥льш емоц≥йною, глибокою, а запахи ≥ смаков≥ в≥дчутт¤ б≥льш загостреними ≥ витонченими. ƒосить часто в≥дм≥чаютьс¤ с≥нестез≥њ - кольори можна чути, а звуки ≥ запахи Ц бачити. ћожуть також виникати розлади схеми т≥ла ≥ порушенн¤ сприйманн¤ часу ≥ простору.
   „аст≥ше бувають зоров≥ галюцинац≥њ, звичайно у вигл¤д≥ геометричних форм (≥нколи цифр), проте часом мають м≥сце також слухов≥ ≥ тактильн≥. √алюцинац≥њ виникають лише при вживанн≥ надто великих доз. ” цьому випадку людина може в≥дчути, що вона перетворилась в ≥ншу ≥стоту (наприклад, пташку), що супроводжуЇтьс¤ в≥дпов≥дною повед≥нкою. —прийманн¤ часу також значно зм≥нюЇтьс¤ в план≥ прискоренн¤ або спов≥льненн¤, що залежить в≥д сюжету Умандр≥вФ, ¤кий субТЇкт у¤вл¤Ї. ’арактерним дл¤ ≥нтоксикац≥њ Ћ—ƒ Ї в≥зуал≥зац≥¤ у¤влень, тобто людина може в≥дчувати ≥ переживати те, що хоче в≥дчути чи пережити. ¬се це часто супроводжуЇтьс¤ ≥де¤ми величност≥ або пересл≥дуванн¤.
   ≈моц≥њ стають надзвичайно ≥нтенсивними ≥ можуть м≥н¤тис¤ раптово, р≥зко ≥ часто. ¬ один ≥ той же час субТЇкт може в≥дчувати ≥ переживати два протилежних один одному почутт¤ з в≥дпов≥дним реагуванн¤м (амб≥валентн≥сть ≥ амб≥тендентн≥сть). Ќадто п≥двищуЇтьс¤ нав≥юван≥сть ≥ чутлив≥сть до невербальних сигнал≥в. ћоже спостер≥гатись п≥двищене почутт¤ Їднанн¤ ≥ Їдност≥ з ≥ншими людьми, або, навпаки, ≥зол¤ц≥¤ в≥д них.
   ѕригадуютьс¤ под≥њ раннього дитинства, ¤к≥ звичайно забуваютьс¤ ≥ знаход¤тьс¤ у сфер≥ п≥дсв≥домого в символ≥чн≥й форм≥. ћожуть оживл¤тись в памТ¤т≥ под≥њ далекого минулого, включаючи ≥ акт народженн¤.
   “иповими Ї ≥нтроспективна рефлекс≥¤ ≥ схильн≥сть до п≥знанн¤ ф≥лософських ≥ рел≥г≥йних ≥дей. —ильно зм≥нюЇтьс¤ в≥дчутт¤ самого себе, ≥нколи ц≥ зм≥ни с¤гають ступеню деперсонал≥зац≥њ. ќсоба в стан≥ одурманенн¤ переживаЇ своЇр≥дне в≥дчутт¤, н≥би вона злилась ≥з зовн≥шн≥м св≥том, що супроводжуЇтьс¤ в≥докремленн¤м свого УяФ (душ≥) в≥д т≥ла ≥ загальним розчиненн¤м свого Їства в м≥стичному екстаз≥.
   ≤нколи субТЇкти вважають, що ц≥ в≥дчутт¤ ≥ переживанн¤ п≥двищують њх творч≥ зд≥бност≥, дають ≥ формують новий психолог≥чний ≥нсайт, викликають бажан≥ зм≥ни њх особистост≥.
   ¬ б≥льшост≥ випадк≥в психодизлептична д≥¤ триваЇ в≥д 8 до 12 годин. ѕроте, приблизно у кожному четвертому випадку серед наркоман≥в зустр≥чаЇтьс¤ так званий Узворотн≥й спалахФ, тобто спонтанне транзиторне повторенн¤ псих≥чних розлад≥в уже без прийому препарату. «воротн≥ ефекти можуть виникати при переход≥ з темноњ к≥мнати в осв≥тлену, при включенн≥ св≥тла, при вживанн≥ препарат≥в конопл≥.
   ≤нколи наркомани, ¤к≥ перенесли д≥ю Ћ—ƒ, при бажанн≥ можуть викликати ретроспективн≥ сцени дов≥льно, без прийому препарату. «воротн≥ спалахи звичайно тривають 1-2 доби. –етроспективн≥ сцени можуть виникати також п≥сл¤ травми або в стресов≥й ситуац≥њ. «вичайно, цей стан швидко нормал≥зуЇтьс¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ стресу, але ≥нколи може зат¤гнутись на м≥с¤ц≥ ≥ нав≥ть роки.
   ” наркоман≥в з шизоњдним або тривожно-помисловим типом характеру внасл≥док прийому дизлептик≥в можуть розвинутись ст≥йк≥ невротичн≥ ≥ псих≥чн≥ зм≥ни.
   ѕри психозах не рекомендуЇтьс¤ прийом нейролептик≥в у звТ¤зку з можливим потенц≥юванн¤м антихол≥нерг≥чноњ ≥ пригн≥чуючоњ д≥њ на ÷Ќ—. Ќайкращий метод допомоги хворому в цьому стан≥ Ї тепле сп≥лкуванн¤ з ним ≥ дбайливий догл¤д. ѕри виражених розладах застосовують д≥азепам або хлоралг≥драт дл¤ викликанн¤ сну. Ћише в крайн≥х випадках допустиме призначенн¤ галоперидолу.
   ¬живанн¤ Ћ—ƒ й ≥нших галюциноген≥в практично не викликаЇ ф≥зичноњ залежност≥, але з часом толерантн≥сть до них п≥двищуЇтьс¤. —ерйозною небезпекою, звТ¤заною з вживанн¤м Ћ—ƒ, Ї ризик зд≥йснити Унебезпечн≥ мандриФ, ¤к≥ можуть викликати емоц≥йн≥ розлади, особливо в ос≥б з нест≥йкою псих≥кою [20, 27, 36, 37].

√остра ≥нтоксикац≥¤ фенцикл≥дином.

   ÷¤ речовина, ¤ка випускаЇтьс¤ п≥дп≥льно, знайшла широке розповсюдженн¤, починаючи з 70-х рок≥в (вуличн≥ назви: мирн≥ таблетки, ангельська пилюка, кристал, мир, суперзерно, супертравка, мирне зерно, кабан, ракетне паливо). ÷ей наркотик найчаст≥ше викурюЇтьс¤ разом з препаратами конопл≥, ≥нколи приймаЇтьс¤ всередину, вводитьс¤ внутр≥шньовенно або вдихаЇтьс¤. —пектр д≥њ ≥ тривал≥сть њњ широко вар≥юють залежно в≥д дози (0,1 г речовини може бути пом≥щений ≥ в 4 цигарки ≥ в дек≥лька дес¤тк≥в цигарок). ѕрипадки, кома ≥ нав≥ть смерть можлив≥ при вживанн≥ дози б≥льше 20 мг. «вичайно вживаютьс¤ 2-3 мг речовини, доза б≥льше 10 мг рахуЇтьс¤ високою. ƒ≥¤ наркотику розпочинаЇтьс¤ через 5 хвилин ≥ ст≥йко утримуЇтьс¤ приблизно п≥вгодини. ќсоблив≥стю д≥њ цього наркотику Ї те, що наркомани не можуть точно описати в≥дчутт¤ ≥ переживанн¤, ¤к≥ були в них безпосередньо перед ≥ п≥д час стану наркотичного одурманенн¤. —погади њх фрагментарн≥, часто вони повн≥стю забувають стан спТ¤н≥нн¤, а Упрогалини памТ¤т≥Ф заповнюють псевдорем≥н≥сценц≥¤ми ≥ конфабул¤ц≥¤ми. “акими цигарками злод≥њ пригощають ≥нших людей у випадкових компан≥¤х з метою пограбуванн¤.
   ≤з спостереженн¤ за спТ¤н≥лими можна зрозум≥ти, що вони переживають в≥дчутт¤, ¤к≥ швидко (калейдоскоп≥чно) зм≥нюютьс¤: ейфор≥ю, тепло в т≥л≥, дзв≥н у вухах, блаженство, ≥нколи деперсонал≥зац≥ю (розлади схеми т≥ла), порушенн¤ сприйманн¤ часу, ≥зольован≥сть ≥ в≥дчужен≥сть. Ќаркоман може виражати сп≥вчутт¤, про¤вл¤ти знаки дружелюбного в≥дношенн¤ ≥ симпат≥њ, ¤к≥ раптово ≥ часто немотивовано зм≥нюютьс¤ негатив≥змом ≥ ворожнечею з≥ схильн≥стю до конфл≥кт≥в. ” де¤ких ос≥б спостер≥гаютьс¤ стереотипн≥ колов≥ рухи голови, погладжуванн¤, гримаси, мТ¤зова риг≥дн≥сть, блювота, пост≥йна сп≥вуча мова. ” де¤ких наркоман≥в розвиваютьс¤ слухов≥ ≥ зоров≥ галюцинац≥њ. ѕсихосенсорн≥ розлади ≥ галюцинац≥њ, ¤к правило, супроводжуютьс¤ ма¤чною ≥нтерпретац≥Їю.
   ѕ≥сл¤ редукц≥њ ознак спТ¤н≥нн¤ розвиваЇтьс¤ субдепрес≥¤, п≥д час ¤коњ хворий може бути драт≥вливим, в певн≥й м≥р≥ параноњдно настороженим, войовничим з п≥двищеною здатн≥стю зач≥пати ≥нших ос≥б, ≥нколи зТ¤вл¤ютьс¤ су≥цидн≥ ≥ гомоцидн≥ тенденц≥њ.
   —тан спТ¤н≥нн¤ супроводжуЇтьс¤ к≥лькома обТЇктивними ознаками, а саме: 1) вертикальним або горизонтальним н≥стагмом; 2) п≥двищенн¤м артер≥ального тиску; 3) тах≥кард≥Їю; 4) больовою г≥пестез≥Їю; 5) атакс≥Їю; 6) дизартр≥Їю; 7) мТ¤зовою риг≥дн≥стю; 8) еп≥лептиформними судомними припадками; 9) г≥перакуз≥Їю; 10) виключенн¤м св≥домост≥ (оглушен≥сть, сопор, кома); 11) дел≥р≥йним станом.
   ѕри тривалому вживанн≥ наркотику може розвинутись психоорган≥чний синдром з≥ зниженн¤м контролю за своњми пот¤гами або стан летарг≥њ. ћайже завжди маЇ м≥сце депресивний компонент. ≤нколи хворий в≥дчуваЇ т≥лесн≥ галюцинац≥њ (в≥дчутт¤ повзанн¤ мурах п≥д шк≥рою).

√остра ≥нтоксикац≥¤ метаквалоном.

   ћетаквалон Ц седативно- г≥пнотичний препарат, ¤кий не належить до барб≥турат≥в. ¬≥н вживаЇтьс¤, в основному, молодими людьми з метою п≥двищенн¤ сексуальноњ активност≥.
   ∆аргонн≥ назви Ц УмандракерФ ≥ УсопорФ. ѕон¤тт¤ УлудингуватиФ означаЇ прийом наркотику разом з алкогольним напоЇм. ѕередозуванн¤ про¤вл¤Їтьс¤ неспокоЇм, п≥двищенн¤м артер≥ального тиску, дел≥р≥Їм, розвитком спазм≥в мТ¤з≥в, ¤к≥ переход¤ть в конвульс≥њ, що може зак≥нчитись смертю.

на основну стор≥нку

√остре отруЇнн¤ транкв≥л≥заторами.

   ¬ б≥льшост≥ випадк≥в наркомани ≥ токсикомани приймають транкв≥л≥затори в ¤кост≥ зам≥нника ≥нших наркотичних речовин дл¤ помТ¤кшенн¤ ¤вищ абстиненц≥њ. ≤нколи транкв≥л≥затори приймаютьс¤ разом ≥з спиртними напо¤ми з метою потенц≥юванн¤ спТ¤н¤ючоњ д≥њ алкоголю. “ранкв≥л≥затори досить швидко суттЇво знижують потенц≥ю аж до розвитку ст≥йкоњ ≥мпотенц≥њ. ¬раховуючи цей фактор, б≥льш≥сть токсикоман≥в намагаютьс¤ уникати прийому транкв≥л≥затор≥в упродовж тривалого часу, а переход¤ть до прийому ≥нших речовин, ¤к≥ стимулюють л≥б≥до, потенц≥ю або в≥дчутт¤ оргазму (наприклад, ефедрин або гашиш).
   ¬иражен≥сть спТ¤н¤ючого ефекту в значн≥й м≥р≥ залежить в≥д типу транкв≥л≥затор≥в. Ќайб≥льш виражену ейфор≥ю ≥ збудженн¤ викликають транкв≥л≥затори снод≥йн≥ (н≥тразепам, радедорм, еуноктин). ѕри вживанн≥ цих препарат≥в, ¤к ≥ при ≥нтоксикац≥њ фенобарб≥талом, спТ¤н≥нн¤ нер≥дко супроводжуЇтьс¤ втратою к≥льк≥сного контролю. ѕ≥сл¤ згасанн¤ ейфор≥њ наркомани (особливо починаюч≥ або уже деградован≥ з ≥нтелектуальним дефектом) часто схильн≥ до прийому черговоњ дози препарату, що може призвести до передозуванн¤ ≥ вираженого отруЇнн¤. ќтруЇнн¤ транкв≥л≥заторами можуть розвиватись раптово, з р≥зким порушенн¤м координац≥њ рух≥в ≥ можливим виключенн¤ св≥домост≥ до ступеню сопору, а ≥нколи ≥ коми. ÷ей стан може розвинутись ¤к в≥дразу п≥сл¤ прийому транкв≥л≥затора, так ≥ через певний пром≥жок часу, тому раптове пог≥ршенн¤ стану може розвинутись в будь-¤кому м≥сц≥ Ц на вулиц≥, в транспорт≥ тощо.
    л≥н≥чна картина отруЇнн¤ у нетоксикоман≥в залежить в≥д прийн¤тоњ дози ≥ про¤вл¤Їтьс¤ комплексом м≥астен≥чних реакц≥й (птоз, дизартр≥¤, утруднене диханн¤, м≥орелаксац≥¤ з≥ зниженн¤м тонусу мТ¤з≥в к≥нц≥вок), розладами очноњ ≥ннервац≥њ (м≥др≥аз, диплоп≥¤, порушенн¤ акомодац≥њ), вегетативними розладами (артер≥альна г≥потон≥¤, колаптоњдн≥ стани, атон≥¤ сечового м≥хура ≥ зумовлена нею затримка сеч≥), а також зростаючою сонлив≥стю.
   ” хворих токсикоман≥Їю, навпаки, спостер≥гаЇтьс¤ г≥пертонус скелетноњ мускулатури, артер≥альна г≥пертенз≥¤, потьмаренн¤ св≥домост≥ (паморочн≥ стани, дел≥р≥йн≥ еп≥зоди), продуктивна психосимптоматика (галюцинац≥њ, ≥люз≥њ, ма¤ченн¤) з афективними розладами (страх, тривога).  оматозн≥ стани у токсикоман≥в розвиваютьс¤ п≥сл¤ прийому приблизно стократноњ дози транкв≥л≥затор≥в, тод≥ ¤к дл¤ розвитку коматозного стану у нетоксикоман≥в достатньо прийн¤ти 20-40 терапевтичних доз препарату. ѕри цьому в 20 % випадк≥в прекоматозн≥ стани супроводжуютьс¤ ¤вищами неспокою. «будженн¤, ¤к правило, обмежуЇтьс¤ межами л≥жка. ” багатьох хворих може р≥зко знизитись артер≥альний тиск ≥ раптово розвинутись колапс. ѕульс при цьому пришвидшуЇтьс¤ до 140-150 удар≥в на хвилину. ƒиханн¤ стаЇ глибоким, шумним, а при поглибленн≥ коми Ц поверхневим, нер≥дко порушуЇтьс¤ його ритм. ¬≥дм≥чаЇтьс¤ сух≥сть шк≥ри ≥ слизових, почервон≥нн¤ обличч¤. √либока кома супроводжуЇтьс¤ повною арефлекс≥Їю. «≥ниц≥ в прекоматозному стан≥ розширен≥, реакц≥¤ на св≥тло збережена; при глибок≥й ком≥ - м≥оз, а в передагональн≥й фаз≥ знову розвиваЇтьс¤ м≥др≥аз, але з втратою реакц≥њ на св≥тло. ” дуже т¤жких випадках можливе р≥зке пригн≥ченн¤ диханн¤.
    р≥м описаних вище ¤вищ, у хворих ≥нколи мають м≥сце конвульс≥њ, набр¤ки к≥нц≥вок, утруднений сечопуск, анур≥¤, г≥потерм≥¤ ≥ атон≥чна непрох≥дн≥сть кишечника. —мертн≥сть при отруЇн≥ транкв≥л≥заторами, нав≥ть при застосуванн≥ сучасних метод≥в ≥нтенсивноњ терап≥њ, с¤гаЇ 2-3 %.

≤нтоксикац≥¤ засобами, ¤к≥ належать до групи ароматичних вуглеводн≥в ≥ орган≥чних розчинник≥в.

   ќстанн≥м часом в≥дм≥чаЇтьс¤ тенденц≥¤ до поширенн¤ серед п≥дл≥тк≥в своЇр≥дноњ токсикоман≥њ, при ¤к≥й спТ¤н≥нн¤ викликаЇтьс¤ шл¤хом вдиханн¤ пар≥в ароматичних вуглевод≥в та розчинник≥в (бензин, нафта, бензол, ацетон, пл¤мовив≥дники типу УћинуткаФ, УƒомалФ, клей, лаки на орган≥чних розчинниках тощо), а також диму в≥д спаленн¤ орган≥чних речовин (гуми, целулоњда, пластмас). ≤нгал¤ц≥¤ проводитьс¤ шл¤хом глибоких вдих≥в.
   ѕрийом цих засоб≥в п≥дл≥тками, особливо на початкових етапах токсикоман≥њ, носить, ¤к правило, груповий характер. ѕри цьому пол≥етиленовий м≥шок з токсикоман≥чними засобами по черз≥ передаЇтьс¤ один одному дл¤ ≥нгал¤ц≥њ.  еруЇ цим процесом найб≥льш досв≥дчений токсикоман, ¤кий в≥д≥граЇ роль неформального л≥дера ц≥Їњ своЇр≥дноњ м≥крогрупи.
   “ривал≥сть сеанс≥в ≥нгал¤ц≥њ зумовлюЇтьс¤ токсиколог≥чною характеристикою засобу, ¤кий вживаЇтьс¤. Ѕ≥льш токсична д≥¤ характерна дл¤ бензину (особливо етильованого), ацетону, лак≥в ≥ пл¤мовив≥дник≥в. ѕер≥од ≥нгал¤ц≥й цих засоб≥в в≥дносно короткий (2-3 год.). ѕл¤мовив≥дники типу УƒомалФ ≥ клењ на орган≥чних розчинниках значно менше токсичн≥, що дозвол¤Ї токсикоманам вдихати пари цих засоб≥в б≥льш тривалий час (ц≥лий день з короткими ≥нтервалами).
    л≥н≥чна картина спТ¤н≥нн¤ ≥ особливост≥ переб≥гу цих токсикоман≥й схож≥. ƒва-чотири глибоких вдихи пар≥в бензину викликають в≥дчутт¤ Уневагомост≥Ф, ≥ Улегкост≥Ф. ѕри цьому можуть розвиватис¤ психосенсорн≥ розлади Ц дереал≥зац≥¤ ≥ порушенн¤ схеми т≥ла. —пТ¤н≥л≥ в≥дчувають, що у них набр¤кли ≥ стали ¤к Уватн≥Ф руки ≥ ноги, зм≥нилас¤ форма голови. ¬се навколишнЇ сприймаЇтьс¤ нереальним, зм≥неним, У¤к в казц≥Ф. ѕриблизно кожен трет≥й при закритих очах бачить н≥м≥ УмультикиФ з р≥зноман≥тними тваринами, комахами, людьми, ¤к≥ перебувають в пост≥йному рус≥. ” спТ¤н≥лих покращуЇтьс¤ настр≥й, при цьому у одних настаЇ тихе УблаженствоФ без бажанн¤ рухатис¤ (¤ке нагадуЇ оп≥атне спТ¤н≥нн¤), в ≥нших Ц п≥двищуЇтьс¤ балакуч≥сть, бажанн¤ говорити ≥ см≥¤тис¤ (що нагадуЇ спТ¤н≥нн¤ внасл≥док вживанн¤ гашишу). ƒ≥агноз бензинового отруЇнн¤ в значн≥й м≥р≥ полегшуЇтьс¤ тим, що у видихуваному пов≥тр≥ в≥дчуваЇтьс¤ запах бензину.
   ѕри спТ¤н≥нн≥ внасл≥док вживанн¤ пл¤мовив≥дник≥в типу УƒомалФ або клењв на орган≥чн≥й основ≥ зоров≥ галюцинац≥њ в≥др≥зн¤ютьс¤ особливою ¤скрав≥стю, жив≥стю ≥ правдопод≥бн≥стю. Ѕ≥льш≥сть хворих можуть викликати бажан≥ ц≥кав≥ або приЇмн≥ дл¤ себе галюцинаторн≥ переживанн¤. ѕ≥сл¤ виходу ≥з стану спТ¤н≥нн¤ в≥дм≥чаютьс¤ пост≥нтоксикац≥йн≥ ¤вища (вТ¤л≥сть, загальмован≥сть, п≥двищена втомлюван≥сть, байдуж≥сть, порушенн¤ сну). ƒеколи зТ¤вл¤ютьс¤ страх ≥ тривога. “иповим абстинентним ¤вищем Ї част≥ судоми мТ¤з≥в нижн≥х к≥нц≥вок. ќбТЇктивн≥ ознаки ≥нтоксикац≥њ так≥: 1) психомоторна загальмован≥сть, 2) н≥стагм,
   3) порушенн¤ координац≥њ рух≥в, 4) неч≥тка мова, 5) сонлив≥сть,
   6) зниженн¤ рефлекс≥в, 7) тремор, 8) генерал≥зована мТ¤зова слабк≥сть,
   9) неч≥ткий з≥р або диплоп≥¤, 10) виключенн¤ св≥домост≥ (оглушенн¤, сопор, кома),
   11) ейфор≥¤,
   12) нудота ≥ блюванн¤. Ћетюч≥ речовини важко визначити в кров≥, а знайти в сеч≥ неможливо.
   —ам≥ по соб≥, летюч≥ наркотично д≥юч≥ речовини (ЋЌƒ–) до наркотик≥в не належать, так же, ¤к ≥ не належать власне до наркотик≥в алкоголь ≥ н≥котин. —пТ¤н¤юча д≥¤ ЋЌƒ– можлива лише в тому випадку, коли к≥льк≥сть токсичноњ речовини, ¤ка поступила в орган≥зм дуже (в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими типами наркотик≥в) велика. јдже кожен з нас багато раз≥в у житт≥ в≥дчував запах ацетону ≥ бензину, а спТ¤н≥нн¤ не в≥дчував. јле власне тому, що дл¤ спТ¤н≥нн¤ необх≥дна велика к≥льк≥сть токсину, зловживанн¤ ЋЌƒ– таке небезпечне.
   Ќайб≥льш небезпечне ускладненн¤, що може статис¤ при вживанн≥ ЋЌƒ–, так звана Усмерть в м≥шкуФ. ¬елика концентрац≥¤ летючих речовин може викликати рефлекторну зупинку д≥¤льност≥ серц¤ ≥ диханн¤. ЅуваЇ ≥ по-≥ншому: малол≥тн≥ експериментатори, почавши вдихати пари токсину, швидко пТ¤н≥ють, втрачають св≥дом≥сть ≥ вже не можуть зн¤ти з голови м≥шок або скинути з обличч¤ ганч≥рку з бензином. ¬ажк≥сть спТ¤н≥нн¤ швидко наростаЇ, ≥ скоро диханн¤ ≥ серцева д≥¤льн≥сть зупин¤ютьс¤. Ќа жаль, про таку смерть ми чуЇмо регул¤рно.
    р≥м того, все, що говорилось про д≥ю розчинник≥в, ¤к≥ вход¤ть до складу кустарно виготовленого Учорного розчинуФ, характерне дл¤ ЋЌƒ–, т≥льки ускладненн¤ розвиваютьс¤ значно швидше.
   ќсновн≥ ускладненн¤ ≥ приблизн≥ терм≥ни њх розвитку при регул¤рному вживанн≥ ЋЌƒ– один раз на тиждень так≥:
   1. «агибель кл≥тин печ≥нки ≥ токсичне ураженн¤ печ≥нки. —трок формуванн¤ б≥л¤ 8-10 м≥с¤ц≥в. –езультат Ц хрон≥чна недостатн≥сть печ≥нки, порушенн¤ згортанн¤ кров≥, зниженн¤ ≥мун≥тету, набр¤ки, в к≥нц≥ Ц цироз.
   2. «агибель кл≥тин головного мозку (енцефалопат≥¤). —трок формуванн¤ Ц 6 м≥с¤ц≥в Ц 2-3 роки. ’арактерн≥ зм≥ни в псих≥чному розвитку (можливе Ц недоумство), а також р≥зка зм≥на характеру в сторону роздратованост≥, запальност≥, нестриманост≥ ≥ некерованоњ агресивност≥.
   3. «агибель кл≥тин легень ≥ запаленн¤ легень (пневмон≥њ). ќсобливо характерн≥ дл¤ зловживанн¤ бензином. ѕневмон≥¤ може наступати в перш≥ м≥с¤ц≥ зловживанн¤. „асто результатом пневмон≥њ Ї пневмосклероз.
   ¬загал≥ ЋЌƒ– ушкоджують вс≥ органи ≥ тканини орган≥зму, просто перерахован≥ страждають найб≥льше. «а токсичн≥стю, шкодою дл¤ орган≥зму з ЋЌƒ– не може пор≥вн¤тис¤ н≥¤кий наркотик, нав≥ть снод≥йн≥ препарати ≥ горезв≥сний УкрекФ.  р≥м того, оск≥льки ЋЌƒ– в основному вживають неповнол≥тн≥, дуже пом≥тне в≥дставанн¤ њх в розвитку в пор≥вн¤нн≥ з однол≥тками. Ќа щаст¤, в≥д вживанн¤ ЋЌƒ– переважно легко в≥дмовитись, ≥ п≥дл≥тки зараз не вживають ЋЌƒ– довго. “≥, хто продовжуЇ њх вживати, стають ≥нвал≥дами або гинуть [20, 28, 29].