ќЌ—IЋI”ћ

 // home / пед≥атр≥¤  ::психологi¤::  ::наркологi¤::  ::неврологi¤::  ::педiатрi¤::  ::хiрургi¤:: 


Ќеревматичн≥ кардити Ц це група неспециф≥чних захворювань серц¤ запального характеру з переважним ураженн¤м м≥окарду ≥ можлив≥стю поширенн¤ процесу на вс≥ оболонки. ¬раховуючи пол≥ет≥олог≥чн≥сть патолог≥њ , а тому р≥знобарвн≥сть кл≥н≥чних про¤в≥в , початок хвороби на фон≥ причинного стану (в≥русна ≥нфекц≥¤, дифтер≥¤ ), утруднюють ранню д≥агностику, що часто веде до вираженоњ серцевоњ недостатност≥, аритм≥й, летального к≥нц¤.

 оротке викладенн¤ матер≥алу



≈т≥олог≥¤

¬≥руси найчаст≥ше ≈—Ќќ,  оксак≥ ј ≥ ¬;

р≥дше Ц грипу, аденов≥руси;

цитомегалов≥рус простий герпес вроджен≥ кардити

в≥руси + бактер≥њ, на фон≥ вогнищ хрон≥чноњ ≥нфекц≥њ;

р≥дко-грибки

алерг≥чн≥ реакц≥њ: щепленн¤, харчов≥, медикаментозн≥ алергени

токсичн≥ впливи: рад≥ац≥¤, еколог≥¤

ауто≥мунн≥ процеси

 

 

„инники, що спричин¤ють

розвитку кар-

диту

ѕатогенез

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

„ас винекненн¤

 

 

 

 

«а ет≥олог≥Їю

 

«а патогенезом

 

 

 

 

«а т¤жк≥стю

 

 

«а кл≥н≥чними вар≥антами

 

 

 

 

«а типом пере-

б≥гу

 

«а активн≥стю

процесу

«а ступенем

розладу крово-

об≥гу

 

 

«а насл≥дками

ѕатолог≥¤ ваг≥тност≥, невиношуванн¤, аномал≥њ конституц≥њ

вроджен≥ ≥ набут≥ ≥мунодеф≥цитн≥ стани,

вогнища хрон≥чноњ ≥нфекц≥њ

 

¬плив ет≥олог≥чного чинника на кард≥ом≥оцит сприйн¤тливого м≥окарду

 

вид≥ленн¤ мед≥атор≥в запаленн¤

 

деструкц≥¤ уражених кл≥тин

 

запаленн¤ в м≥окард≥- ураженн¤ ендокарду

 

≥мунолог≥чн≥ реакц≥њ з утворенн¤м ≥мунних комплекс≥в

 

г≥перкоагулл¤ц≥¤, порушенн¤ м≥кроциркул¤ц≥њ

 

аутоагрес≥¤ (при хрон≥чних кардитах)

 

склерозуванн¤ кард≥ом≥оцит≥в, пров≥дниковоњ системи серц¤

 

серцева недостатн≥сть, аритм≥њ

 

 асиф≥кац≥¤ неревматичних кардит≥в

¬нутр≥шньоутробн≥ (природжен≥)

а) ранн≥;

б) п≥зн≥;

в) набут≥.

¬≥русний, бактер≥альний, грибковий, токсичний, алерг≥чний, ≥д≥опатичний

≤нфекц≥йно-алерг≥чн≥;

токсико-алерг≥чн≥;

алерг≥чн≥;

токсичн≥;

у раз≥ проникненн¤ в мТ¤з серц¤ в≥рус≥в, бактер≥й (р≥дко).

“¤жк≥;

середньоњ т¤жкост≥;

легк≥.

« вираженими кл≥н≥чними про¤вами:

декомпенсований вар≥ант (з переважанн¤м серцево Цсудинноњ недостатност≥);

аритм≥чний;

больовий;

зм≥шаний;

вез виражених кл≥н≥чних про¤в≥в.

√острий;

п≥дгострий;

хрон≥чний: безперервний, рецидивуючий, первинно-хрон≥чний.

Ѕез ознак активност≥;

з ознаками активност≥ I, II, III, ступен¤.

« ознаками кровооб≥гу (Ќ I, Ќ IIј, Ќ IIЅ, Ќ III);

без ознак розладу кровооб≥гу.

 

ƒобро¤к≥сний: видужанн¤, м≥окард≥осклероз;

недобро¤к≥сний (зло¤к≥сний, прогресуючий);

м≥окард≥осклероз (вогнищевий, дифузний).

ƒ≥агностичн≥ критер≥њ

‘ормуЇтьс¤ в середньому триместр≥ ваг≥тност≥ п≥д впливом шк≥дливих чинник≥в;

кард≥омегал≥¤ при народженн≥ ≥ швидке њњ наростанн¤;

раннЇ формуванн¤ серцевого горба;

прогресуюч≥ ознаки л≥вошлуночковоњ серцевоњ недостатност≥;

рефрактерноњ до терап≥њ;

затримка ф≥зичного та психомоторного розвитку;

≈ √- висок≥ зубц≥ R , вкороченн¤ сегменту QRS, ст≥йка тах≥кард≥¤ з тенденц≥Їю до наростанн¤.

≈хо — Ц г≥пертроф≥¤ л≥вого шлуночка з посл≥дуючою його дил¤тац≥Їю;

прогноз неблагоприЇмний.

‘ормуЇтьс¤ в третьому триместр≥ ваг≥тност≥ при д≥њ шк≥дливих чинник≥в;

часто передчасн≥ пологи, пренатальна г≥потроф≥¤, ¤ка прогресуЇ;

cт≥йк≥ аритм≥њ з народженн¤;

кард≥омегал≥¤ виражена пом≥рно, може наростати;

можлива право- ≥ л≥во- шлуночкова серцева недостатн≥сть.

≈ √- вольтаж зубц≥в знижений, р≥зноман≥тн≥ аритм≥њ ≥ порушенн¤ пров≥дност≥, ¤к≥ купуютьс¤ медикаментозно.

ѕочаток повТ¤заний безпосередньо ≥з д≥Їю ет≥олог≥чного чинника в≥русноњ ≥нфекц≥њ, п≥сл¤ введенн¤ сироватки, л≥к≥в, алерг≥чноњ реакц≥њ, загостренн¤ хрон≥чноњ ≥нфекц≥њ;

бл≥д≥сть, квол≥сть , зниженн¤ апетиту, задишка , у старших д≥тей кард≥алг≥њ, серцебитт¤;

розширенн¤ меж серц¤, ослабленн¤ верх≥вкового поштовху,

послабленн¤ тон≥в серц¤, аритм≥њ, мТ¤кий систол≥чний шум на верх≥вц≥;

зниженн¤ артер≥ального тиску;

ознаки серцевоњ недостатност≥ за л≥вошлуночковим типом;

≈ √- зниженн¤ вольтажу зубц≥в, порушенн¤ пров≥дност≥, аритм≥њ;

гострофазов≥ показники ¤к правило в межах норми;

п≥двищенн¤ р≥вн¤ Ћƒ√1 ≥ Ћƒ√2, креатинфосфок≥нази.

«алежно в≥д того переважають кард≥алг≥њ, аритм≥њ чи ознаки серцевоњ недостатност≥, вид≥л¤ють кл≥н≥чний вар≥ант, част≥ше спостер≥гаЇтьс¤ њх поЇднанн¤.

ѕро¤вл¤Їтьс¤ через 3-4 м≥с¤ц≥ п≥сл¤ перенесеного гострого, або ви¤вл¤Їтьс¤ випадково;

неприЇмн≥ в≥дчутт¤, перебоњ в робот≥ серц¤, серцебитт¤, пом≥рна кард≥омегал≥¤, переважно за рахунок л≥вого шлуночка;

послабленн¤ тон≥в серц¤, аритм≥њ, функц≥ональний систол≥чний шум, пом≥рн≥ ознаки серцевоњ недостатност≥;

≈ √-аритм≥њ, порушенн¤ пров≥дност≥, ознаки г≥покс≥њ м≥окарду.

„аст≥ше ви¤вл¤Їтьс¤ ¤к первинно- хрон≥чний з ознак хрон≥чноњ л≥вошлуночковоњ недостатност≥; можливий розвиток п≥сл¤ перенесеного гострого чи п≥дгострого,

триваЇ б≥льше 12 м≥с.

Ќаростаюча серцева недостатн≥сть на фон≥ кард≥омегал≥њ р≥зного ступен¤;

тах≥брадиаритм≥њ;

ослабленн¤ серцевих тон≥в, затримка ф≥зичного розвитку;

серцевий горб, енцефалопат≥¤, анем≥¤;

зниженн¤ ≥мунолог≥чноњ резистентност≥;

≈ √- аритм≥њ порушенн¤ ритму, дизметабол≥чн≥ та г≥поксичн≥ зм≥ни, г≥пертроф≥¤ л≥вого шлуночка;

≈хо —-розширенн¤ порожнини л≥вого шлуночка,зниженн¤ скоротливоњ функц≥њ м≥окарду;

р≥дше розвиваЇтьс¤ г≥пертроф≥чний вар≥ант кардиту з г≥пертроф≥Їю ст≥нки л≥вого шлуночка ≥ зменшенн¤м фракц≥њ викиду.

 ритер≥њ ознак серцевоњ недостатност≥

ƒокл≥н≥чна, скарг немаЇ;

≈хо —-пом≥рне зменшенн¤ фракц≥њ викиду ≥ зб≥льшенн¤ к≥нцевого д≥астол≥чного обТЇму.

ѕри ф≥зичному навантаженн≥: тах≥кард≥¤ , задишка , втомлюван≥сть при смоктанн≥;

≈хо —-б≥льш виражен≥ попередн≥ зм≥ни.

«адишка в спокоњ, число дихань перевищуЇ в≥кову норму до 50%;

тах≥кард≥¤, пульс перевищуЇ норму на 10-15%;

печ≥нка +3 см, або в межах в≥ковоњ норми;

пом≥рне розширенн¤ л≥воњ меж≥ серц¤.

«аст≥й в обох колах кровооб≥гу;

виражена задишка, „ƒ>50-70%;

тах≥кард≥¤,пульс >15-25%;

кард≥омегал≥¤, гепатомегал≥¤, асцит, заст≥нн≥ хрипи в леген¤х Ц напади серцевоњ астми.

ƒистроф≥чна, тотальна глибока недостатн≥сть, виражен≥ набр¤ки, анасарка, кард≥омегал≥¤;

серцева астма, виснаженн¤ дитини;

≈хо  —-р≥зке зниженн¤ фракц≥њ викиду, виражений к≥нцевий д≥астол≥чний обТЇм.

 ритер≥њ важкост≥ кардит≥в

Ћегкий ступ≥нь

 

 

 

—ередн≥й ступ≥нь

 

 

¬ажкий ступ≥нь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–ежим

 

 

 

ƒ≥Їта

 

 

 

 

ѕатогенетична

медикаментозна

терап≥¤

 

 

 

 

 

 

 

—имптоматична

терап≥¤

 

 

 

 

 

 

 

 

«устр≥чаЇтьс¤ р≥дко, у старших д≥тей, пом≥рна тах≥аритм≥¤, артер≥альний тиск в норм≥;

л≥ва межа серц¤ до одного сантиметра виходить за меж≥ норми, ознаки серцевоњ недостатност≥ кл≥н≥чно в≥дсутн≥.

Ѕ≥льш виражен≥ кард≥алг≥њњ, поЇднанн¤ з тах≥аритм≥¤ми, верх≥вковий поштовх розлитий послаблений, кард≥омегал≥¤,ослабленн¤ тон≥в серц¤, серцева недостатн≥сть II-а чи II-б ст.

„аст≥ше на першому роц≥ житт¤, зм≥шаний вар≥ант з ознаками вираженоњ серцевоњ недостатност≥ II-б чи III ст.

—туп≥нь активност≥ кардит≥в визначаЇтьс¤ ет≥ологчним чинником та в≥ком дитини.

¬раховуючи переважанн¤ кардит≥в в≥русноњ, алерг≥чноњ чи токсичноњ природи, активн≥сть њх м≥н≥мальна.

 

ѕринципи л≥куванн¤

“ривал≥сть л≥жкового режиму визначаЇтьс¤ ступенем кард≥омегал≥њ та серцевоњ недостатност≥, може складати 2-6 тижн≥в, з поступовим його розширенн¤м.

 

—т≥л є 10, споживанн¤ сол≥ ≥ р≥дини визначаЇтьс¤ ступенем серцевоњ недостатност≥;

виключають екстрактивн≥ та гостр≥ продукти, зам≥нюючи њх на кал≥йвм≥сн≥ та багат≥ на в≥там≥ни.

ѕри гострих кардитах

√люкокортикоњди (предн≥золон 0.5 Ц 1.5 мг/кг) 2-4 тижн≥ при середньому та важкому переб≥гу, з поступовою њх в≥дм≥ною;

нестероњдн≥ протизапальн≥ (асп≥рин 100 мг/кг, вольтарен 2-3 мг/кг, ≥ндометацин 2.5-3 мг/кг) прот¤гом 4 тижн≥в, поступово зменшуючи дозу ще 2-3 тижн≥.

ѕри п≥дгострих, хрон≥чних та п≥зн≥х вроджених кардитах

’≥нол≥нов≥ пох≥дн≥ (делаг≥л 5 мг/кг, плаквен≥л 8 мг/кг) прот¤гом 4-6 м≥с¤ц≥в,

тод≥ зменшують до ½ дози ≥ дають роками, нестероњдн≥ протизапальн≥ за схемою.

ѕри гострих кардитах.

јнтибактер≥альна терап≥¤ показана т≥льки при бактер≥альних кардитах з високим ступенем активност≥;

кард≥отропн≥ засоби (ј“‘,фосфаден, пананг≥н, аспаркам, рибоксин, м≥лдронат, карн≥тину г≥дрохлорид) 1-1.5 м≥с.

ѕри серцев≥й недостатност≥

серцев≥ гл≥козиди (строфантин 0.012 мл/кг, д≥гоксин в п≥дтримуюч≥й доз≥ 0.01-0.02 мг/кг), сечог≥нн≥ (лаз≥кс 1-3 мг/кг, верошп≥рон 1-3 мг/кг, г≥пот≥азид 2-5 мг/кг);

перифер≥йн≥ вазодил¤татори (фентолам≥н 2 мг/кг, каптоприл 0.5-1 мг/кг per os м≥н.2 мг/кг);

антикоагул¤нти (гепарин 100 0ƒ/кг), антиагреганти (курант≥л 2.5-3 мг/кг),

антиаритм≥чн≥ (анаприл≥н, обз≥дан).

«разок написанн¤ рецепт≥в

1 Rp.:Sol.Strophantini 0.05%-1.0 N5

D.S.ѕо 0.1 мл в/в в 20 мл ф≥зрозчину пов≥льно струминно, дитин≥ 8 м≥с¤ц≥в.

(0.012 мл/кг маси на добу)

#

2 Rp.:Sol.Digoxini 0.025%-1.0 N5

D.S.ѕо 0.5 мл 2 рази в день дитин≥ 1 р≥к пов≥льно в/в в 20 мл ф≥зрозчину 1 день ½ дози насиченн¤, тод≥ перейти на пероральне прим≥ненн¤ (0.05 Ц 0.075 мг/кг) маси, доза насиченн¤,1/5 частка њњ п≥дтримуюча доза.

#

3 Rp.:Tab. Digoxini 0.0001 N20

D.S.ѕо ½ таблетки 2 рази в день, п≥дтримуюча доза,п≥д контролем „——,

дитин≥ 1 року.

#

4 Rp.:Tab.Anaprilini 0.01 N50

D.S. ѕо ½ таблетки 3 рази в день 5 р≥чн≥ дитин≥

(0.5-1.0 мг/кг на добу).

#

5 Rp.:Sol.Obsidani 0.1%-1.0 N5

D.S. ѕо 0.3 мл 2 рази в день в/в повльно 5-ти р≥чн≥й дитин≥, попередньо розчинивши в 20 мл 5% глюкози (0.3-0.5 мг/кг).

#

6 Rp.:Tab.Delagili 0.25 N30

D.S. . ѕо 2/3 таблетки ввечер≥ 12 р≥чн≥й дитин≥, прот¤гом 3-6 м≥с¤ц≥в

(5 мг/кг).

#

7 Rp.:Tab.Plagnenili 0.2 N50

D.S. ѕо 1/5 таблетки ввечер≥ 13 р≥чн≥й дитин≥,прот¤гом 3-x м≥с¤ц≥в

(8 мг/кг).

#

8 Rp.:Tab.Kaliњ orotatis 0.5 N50

D.S. ѕо 1/2 таблетки 2 рази в день 10 р≥чн≥й дитин≥, прот¤гом 30 дн≥в

(10-20 мг/кг).

#

9 Rp.:Tab.Riboxini 0.2 N50

D.S. ѕо 1таблетц≥ 2 рази в день 10 р≥чн≥й дитин≥, прот¤гом 30 дн≥в

#

10 Rp.:Sol.Acidi adenosinitriphosphatis 1%-1.0 N10

D.S. ѕо 1 мл в/м 6 р≥чн≥й дитин≥ N15

#

11.Rp:.Tab.Panangini N50.

D.S. . ѕо 1таблетц≥ 2 рази в день 10 р≥чн≥й дитин≥, прот¤гом 20 дн≥в.

#

12.Rp.: Tab .ј“F-long 0.01 N50.

D.S.ѕо 1таблетц≥ 3 рази в день п≥д ¤зик прот¤гом 25дн≥в.

ѕроф≥лактика

    1. —анац≥¤ хрон≥чних вогнищ ≥нфекц≥њ;
    2. —воЇчасне л≥куванн¤ в≥русних ≥нфекц≥й;
    3. –ац≥ональне використанн¤ л≥карських засоб≥в;
    4. ѕравильне проведенн¤ щеплень;
    5. –ац≥ональне харчуванн¤;
    6. «агартовуванн¤ д≥тей.

дит¤чi хвороби
основна сторiнка

© 2003 Phlash & Falcon  
Хостинг от uCoz