|
|
Ќеревматичн≥ кардити Ц це група неспециф≥чних захворювань серц¤ запального характеру з переважним ураженн¤м м≥окарду ≥ можлив≥стю поширенн¤ процесу на вс≥ оболонки. ¬раховуючи пол≥ет≥олог≥чн≥сть патолог≥њ , а тому р≥знобарвн≥сть кл≥н≥чних про¤в≥в , початок хвороби на фон≥ причинного стану (в≥русна ≥нфекц≥¤, дифтер≥¤ ), утруднюють ранню д≥агностику, що часто веде до вираженоњ серцевоњ недостатност≥, аритм≥й, летального к≥нц¤.
оротке викладенн¤ матер≥алу
≈т≥олог≥¤ |
¬≥руси найчаст≥ше ≈—Ќќ, оксак≥ ј ≥ ¬;
р≥дше Ц грипу, аденов≥руси;
цитомегалов≥рус простий герпес вроджен≥ кардити
в≥руси + бактер≥њ, на фон≥ вогнищ хрон≥чноњ ≥нфекц≥њ;
р≥дко-грибки
алерг≥чн≥ реакц≥њ: щепленн¤, харчов≥, медикаментозн≥ алергени
токсичн≥ впливи: рад≥ац≥¤, еколог≥¤
ауто≥мунн≥ процеси
|
„инники, що спричин¤ють
розвитку кар-
диту
ѕатогенез
„ас винекненн¤
«а ет≥олог≥Їю
«а патогенезом
«а т¤жк≥стю
«а кл≥н≥чними вар≥антами
«а типом пере-
б≥гу
«а активн≥стю
процесу
«а ступенем
розладу крово-
об≥гу
«а насл≥дками
|
ѕатолог≥¤ ваг≥тност≥, невиношуванн¤, аномал≥њ конституц≥њ
вроджен≥ ≥ набут≥ ≥мунодеф≥цитн≥ стани,
вогнища хрон≥чноњ ≥нфекц≥њ
¬плив ет≥олог≥чного чинника на кард≥ом≥оцит сприйн¤тливого м≥окарду
вид≥ленн¤ мед≥атор≥в запаленн¤
деструкц≥¤ уражених кл≥тин
запаленн¤ в м≥окард≥- ураженн¤ ендокарду
≥мунолог≥чн≥ реакц≥њ з утворенн¤м ≥мунних комплекс≥в
г≥перкоагулл¤ц≥¤, порушенн¤ м≥кроциркул¤ц≥њ
аутоагрес≥¤ (при хрон≥чних кардитах)
склерозуванн¤ кард≥ом≥оцит≥в, пров≥дниковоњ системи серц¤
серцева недостатн≥сть, аритм≥њ
асиф≥кац≥¤ неревматичних кардит≥в
¬нутр≥шньоутробн≥ (природжен≥)
а) ранн≥;
б) п≥зн≥;
в) набут≥.
¬≥русний, бактер≥альний, грибковий, токсичний, алерг≥чний, ≥д≥опатичний
≤нфекц≥йно-алерг≥чн≥;
токсико-алерг≥чн≥;
алерг≥чн≥;
токсичн≥;
у раз≥ проникненн¤ в мТ¤з серц¤ в≥рус≥в, бактер≥й (р≥дко).
“¤жк≥;
середньоњ т¤жкост≥;
легк≥.
« вираженими кл≥н≥чними про¤вами:
декомпенсований вар≥ант (з переважанн¤м серцево Цсудинноњ недостатност≥);
аритм≥чний;
больовий;
зм≥шаний;
вез виражених кл≥н≥чних про¤в≥в.
√острий;
п≥дгострий;
хрон≥чний: безперервний, рецидивуючий, первинно-хрон≥чний.
Ѕез ознак активност≥;
з ознаками активност≥ I, II, III, ступен¤.
« ознаками кровооб≥гу (Ќ I, Ќ IIј, Ќ IIЅ, Ќ III);
без ознак розладу кровооб≥гу.
ƒобро¤к≥сний: видужанн¤, м≥окард≥осклероз;
недобро¤к≥сний (зло¤к≥сний, прогресуючий);
м≥окард≥осклероз (вогнищевий, дифузний).
|
ƒ≥агностичн≥ критер≥њ
‘ормуЇтьс¤ в середньому триместр≥ ваг≥тност≥ п≥д впливом шк≥дливих чинник≥в;
кард≥омегал≥¤ при народженн≥ ≥ швидке њњ наростанн¤;
раннЇ формуванн¤ серцевого горба;
прогресуюч≥ ознаки л≥вошлуночковоњ серцевоњ недостатност≥;
рефрактерноњ до терап≥њ;
затримка ф≥зичного та психомоторного розвитку;
≈ √- висок≥ зубц≥ R , вкороченн¤ сегменту QRS, ст≥йка тах≥кард≥¤ з тенденц≥Їю до наростанн¤.
≈хо — Ц г≥пертроф≥¤ л≥вого шлуночка з посл≥дуючою його дил¤тац≥Їю;
прогноз неблагоприЇмний.
‘ормуЇтьс¤ в третьому триместр≥ ваг≥тност≥ при д≥њ шк≥дливих чинник≥в ;
часто передчасн≥ пологи, пренатальна г≥потроф≥¤, ¤ка прогресуЇ;
cт≥йк≥ аритм≥њ з народженн¤;
кард≥омегал≥¤ виражена пом≥рно, може наростати;
можлива право- ≥ л≥во- шлуночкова серцева недостатн≥сть.
≈ √- вольтаж зубц≥в знижений, р≥зноман≥тн≥ аритм≥њ ≥ порушенн¤ пров≥дност≥, ¤к≥ купуютьс¤ медикаментозно.
ѕочаток повТ¤заний безпосередньо ≥з д≥Їю ет≥олог≥чного чинника в≥русноњ ≥нфекц≥њ, п≥сл¤ введенн¤ сироватки, л≥к≥в, алерг≥чноњ реакц≥њ, загостренн¤ хрон≥чноњ ≥нфекц≥њ;
бл≥д≥сть, квол≥сть , зниженн¤ апетиту, задишка , у старших д≥тей кард≥алг≥њ, серцебитт¤;
розширенн¤ меж серц¤, ослабленн¤ верх≥вкового поштовху,
послабленн¤ тон≥в серц¤, аритм≥њ, мТ¤кий систол≥чний шум на верх≥вц≥;
зниженн¤ артер≥ального тиску;
ознаки серцевоњ недостатност≥ за л≥вошлуночковим типом;
≈ √- зниженн¤ вольтажу зубц≥в, порушенн¤ пров≥дност≥, аритм≥њ;
гострофазов≥ показники ¤к правило в межах норми;
п≥двищенн¤ р≥вн¤ Ћƒ√1 ≥ Ћƒ√2, креатинфосфок≥нази.
«алежно в≥д того переважають кард≥алг≥њ, аритм≥њ чи ознаки серцевоњ недостатност≥, вид≥л¤ють кл≥н≥чний вар≥ант, част≥ше спостер≥гаЇтьс¤ њх поЇднанн¤.
ѕро¤вл¤Їтьс¤ через 3-4 м≥с¤ц≥ п≥сл¤ перенесеного гострого, або ви¤вл¤Їтьс¤ випадково;
неприЇмн≥ в≥дчутт¤, перебоњ в робот≥ серц¤, серцебитт¤, пом≥рна кард≥омегал≥¤, переважно за рахунок л≥вого шлуночка;
послабленн¤ тон≥в серц¤, аритм≥њ, функц≥ональний систол≥чний шум, пом≥рн≥ ознаки серцевоњ недостатност≥;
≈ √-аритм≥њ, порушенн¤ пров≥дност≥, ознаки г≥покс≥њ м≥окарду.
„аст≥ше ви¤вл¤Їтьс¤ ¤к первинно- хрон≥чний з ознак хрон≥чноњ л≥вошлуночковоњ недостатност≥; можливий розвиток п≥сл¤ перенесеного гострого чи п≥дгострого,
триваЇ б≥льше 12 м≥с.
Ќаростаюча серцева недостатн≥сть на фон≥ кард≥омегал≥њ р≥зного ступен¤;
тах≥брадиаритм≥њ;
ослабленн¤ серцевих тон≥в, затримка ф≥зичного розвитку;
серцевий горб, енцефалопат≥¤, анем≥¤;
зниженн¤ ≥мунолог≥чноњ резистентност≥;
≈ √- аритм≥њ порушенн¤ ритму, дизметабол≥чн≥ та г≥поксичн≥ зм≥ни, г≥пертроф≥¤ л≥вого шлуночка;
≈хо —-розширенн¤ порожнини л≥вого шлуночка,зниженн¤ скоротливоњ функц≥њ м≥окарду;
р≥дше розвиваЇтьс¤ г≥пертроф≥чний вар≥ант кардиту з г≥пертроф≥Їю ст≥нки л≥вого шлуночка ≥ зменшенн¤м фракц≥њ викиду.
ритер≥њ ознак серцевоњ недостатност≥
ƒокл≥н≥чна, скарг немаЇ;
≈хо —-пом≥рне зменшенн¤ фракц≥њ викиду ≥ зб≥льшенн¤ к≥нцевого д≥астол≥чного обТЇму.
ѕри ф≥зичному навантаженн≥: тах≥кард≥¤ , задишка , втомлюван≥сть при смоктанн≥;
≈хо —-б≥льш виражен≥ попередн≥ зм≥ни.
«адишка в спокоњ, число дихань перевищуЇ в≥кову норму до 50%;
тах≥кард≥¤, пульс перевищуЇ норму на 10-15%;
печ≥нка +3 см, або в межах в≥ковоњ норми;
пом≥рне розширенн¤ л≥воњ меж≥ серц¤.
«аст≥й в обох колах кровооб≥гу;
виражена задишка, „ƒ>50-70%;
тах≥кард≥¤,пульс >15-25%;
кард≥омегал≥¤, гепатомегал≥¤, асцит, заст≥нн≥ хрипи в леген¤х Ц напади серцевоњ астми.
ƒистроф≥чна, тотальна глибока недостатн≥сть, виражен≥ набр¤ки, анасарка, кард≥омегал≥¤;
серцева астма, виснаженн¤ дитини;
≈хо —-р≥зке зниженн¤ фракц≥њ викиду, виражений к≥нцевий д≥астол≥чний обТЇм.
ритер≥њ важкост≥ кардит≥в
|
Ћегкий ступ≥нь
—ередн≥й ступ≥нь
¬ажкий ступ≥нь
–ежим
ƒ≥Їта
ѕатогенетична
медикаментозна
терап≥¤
—имптоматична
терап≥¤
|
«устр≥чаЇтьс¤ р≥дко, у старших д≥тей, пом≥рна тах≥аритм≥¤, артер≥альний тиск в норм≥;
л≥ва межа серц¤ до одного сантиметра виходить за меж≥ норми, ознаки серцевоњ недостатност≥ кл≥н≥чно в≥дсутн≥.
Ѕ≥льш виражен≥ кард≥алг≥њњ, поЇднанн¤ з тах≥аритм≥¤ми, верх≥вковий поштовх розлитий послаблений, кард≥омегал≥¤,ослабленн¤ тон≥в серц¤, серцева недостатн≥сть II-а чи II-б ст.
„аст≥ше на першому роц≥ житт¤, зм≥шаний вар≥ант з ознаками вираженоњ серцевоњ недостатност≥ II-б чи III ст.
—туп≥нь активност≥ кардит≥в визначаЇтьс¤ ет≥ологчним чинником та в≥ком дитини.
¬раховуючи переважанн¤ кардит≥в в≥русноњ, алерг≥чноњ чи токсичноњ природи, активн≥сть њх м≥н≥мальна.
ѕринципи л≥куванн¤
“ривал≥сть л≥жкового режиму визначаЇтьс¤ ступенем кард≥омегал≥њ та серцевоњ недостатност≥, може складати 2-6 тижн≥в, з поступовим його розширенн¤м.
—т≥л є 10, споживанн¤ сол≥ ≥ р≥дини визначаЇтьс¤ ступенем серцевоњ недостатност≥;
виключають екстрактивн≥ та гостр≥ продукти, зам≥нюючи њх на кал≥йвм≥сн≥ та багат≥ на в≥там≥ни.
ѕри гострих кардитах
√люкокортикоњди (предн≥золон 0.5 Ц 1.5 мг/кг) 2-4 тижн≥ при середньому та важкому переб≥гу, з поступовою њх в≥дм≥ною;
нестероњдн≥ протизапальн≥ (асп≥рин 100 мг/кг, вольтарен 2-3 мг/кг, ≥ндометацин 2.5-3 мг/кг) прот¤гом 4 тижн≥в, поступово зменшуючи дозу ще 2-3 тижн≥.
ѕри п≥дгострих, хрон≥чних та п≥зн≥х вроджених кардитах
’≥нол≥нов≥ пох≥дн≥ (делаг≥л 5 мг/кг, плаквен≥л 8 мг/кг) прот¤гом 4-6 м≥с¤ц≥в,
тод≥ зменшують до ½ дози ≥ дають роками, нестероњдн≥ протизапальн≥ за схемою.
ѕри гострих кардитах .
јнтибактер≥альна терап≥¤ показана т≥льки при бактер≥альних кардитах з високим ступенем активност≥;
кард≥отропн≥ засоби (ј“‘,фосфаден, пананг≥н, аспаркам, рибоксин, м≥лдронат, карн≥тину г≥дрохлорид) 1-1.5 м≥с.
ѕри серцев≥й недостатност≥
серцев≥ гл≥козиди (строфантин 0.012 мл/кг, д≥гоксин в п≥дтримуюч≥й доз≥ 0.01-0.02 мг/кг), сечог≥нн≥ (лаз≥кс 1-3 мг/кг, верошп≥рон 1-3 мг/кг, г≥пот≥азид 2-5 мг/кг);
перифер≥йн≥ вазодил¤татори (фентолам≥н 2 мг/кг, каптоприл 0.5-1 мг/кг per os м≥н.2 мг/кг);
антикоагул¤нти (гепарин 100 0ƒ/кг), антиагреганти (курант≥л 2.5-3 мг/кг),
антиаритм≥чн≥ (анаприл≥н, обз≥дан).
«разок написанн¤ рецепт≥в
1 Rp.:Sol.Strophantini 0.05%-1.0 N5
D.S.ѕо 0.1 мл в/в в 20 мл ф≥зрозчину пов≥льно струминно, дитин≥ 8 м≥с¤ц≥в.
(0.012 мл/кг маси на добу)
#
2 Rp.:Sol.Digoxini 0.025%-1.0 N5
D.S.ѕо 0.5 мл 2 рази в день дитин≥ 1 р≥к пов≥льно в/в в 20 мл ф≥зрозчину 1 день ½ дози насиченн¤, тод≥ перейти на пероральне прим≥ненн¤ (0.05 Ц 0.075 мг/кг) маси, доза насиченн¤,1/5 частка њњ п≥дтримуюча доза.
#
3 Rp.:Tab. Digoxini 0.0001 N20
D.S.ѕо ½ таблетки 2 рази в день, п≥дтримуюча доза,п≥д контролем „——,
дитин≥ 1 року.
#
4 Rp.:Tab.Anaprilini 0.01 N50
D.S. ѕо ½ таблетки 3 рази в день 5 р≥чн≥ дитин≥
(0.5-1.0 мг/кг на добу).
#
5 Rp.:Sol.Obsidani 0.1%-1.0 N5
D.S. ѕо 0.3 мл 2 рази в день в/в повльно 5-ти р≥чн≥й дитин≥, попередньо розчинивши в 20 мл 5% глюкози (0.3-0.5 мг/кг).
#
6 Rp.:Tab.Delagili 0.25 N30
D.S. . ѕо 2/3 таблетки ввечер≥ 12 р≥чн≥й дитин≥, прот¤гом 3-6 м≥с¤ц≥в
(5 мг/кг).
#
7 Rp.:Tab.Plagnenili 0.2 N50
D.S. ѕо 1/5 таблетки ввечер≥ 13 р≥чн≥й дитин≥,прот¤гом 3-x м≥с¤ц≥в
(8 мг/кг).
#
8 Rp.:Tab.Kaliњ orotatis 0.5 N50
D.S. ѕо 1/2 таблетки 2 рази в день 10 р≥чн≥й дитин≥, прот¤гом 30 дн≥в
(10-20 мг/кг).
#
9 Rp.:Tab.Riboxini 0.2 N50
D.S. ѕо 1таблетц≥ 2 рази в день 10 р≥чн≥й дитин≥, прот¤гом 30 дн≥в
#
10 Rp.:Sol.Acidi adenosinitriphosphatis 1%-1.0 N10
D.S. ѕо 1 мл в/м 6 р≥чн≥й дитин≥ N15
#
11.Rp:.Tab.Panangini N50.
D.S. . ѕо 1таблетц≥ 2 рази в день 10 р≥чн≥й дитин≥, прот¤гом 20 дн≥в.
#
12.Rp.: Tab .ј“F-long 0.01 N50.
D.S.ѕо 1таблетц≥ 3 рази в день п≥д ¤зик прот¤гом 25дн≥в.
ѕроф≥лактика
- —анац≥¤ хрон≥чних вогнищ ≥нфекц≥њ;
- —воЇчасне л≥куванн¤ в≥русних ≥нфекц≥й;
- –ац≥ональне використанн¤ л≥карських засоб≥в;
- ѕравильне проведенн¤ щеплень;
- –ац≥ональне харчуванн¤;
- «агартовуванн¤ д≥тей.
дит¤чi хвороби
основна сторiнка
|
|
|