ўитовидна залоза (glandula thyroidea) складаЇтьс¤ ≥з двох бокових долей ≥ перешийка. ” 30 % людей зустр≥чаЇтьс¤ п≥рам≥-дальний в≥дросток у вигл¤д≥ додатковоњ дол≥, ¤кий звТ¤заний ≥з перешийком або починаЇтьс¤ в≥д л≥воњ дол≥ та йде в напр¤мку до п≥дТ¤зиковоњ к≥стки. ≤з х≥рург≥чноњ та онколог≥чноњ точки зору будова перешийка маЇ певне значенн¤. ѕри його в≥дсутност≥ можна припустити певну автономн≥сть кровооб≥гу й л≥мфатичноњ системи правоњ та л≥воњ доль щитовидноњ залози. ѕри широкому перешийку можлив≥ б≥льш швидке поширенн¤ зло¤к≥сних пухлин з одн≥Їњ дол≥ на ≥ншу й метастазуванн¤ по л≥мфатичних судинах, що може вплинути на обТЇм х≥рург≥чного втручанн¤.
   ўитовидна залоза маЇ власну капсулу у вигл¤д≥ тонкоњ ф≥брозноњ пластинки й фасц≥альну п≥хву, ¤ка утворена в≥сцеральним листком четвертоњ фасц≥њ шињ. ћ≥ж капсулою залози та њњ п≥хвою Ї пухка кл≥тковина, в ¤к≥й розм≥щуютьс¤ артер≥њ, вени, нерви ≥ прищитовидн≥ залози. ѕрищитовидних залоз здеб≥льшого чотири, по дв≥ ≥з сторони кожноњ боковоњ дол≥. ¬они розм≥щен≥ на задн≥й поверхн≥ щитовидноњ залози, завжди поза њњ капсулою. √≥лки зворотного нерва також проход¤ть позаду капсули з обох бок≥в трахењ в трахеостравох≥дн≥й борозенц≥. «а рахунок потовщенн¤ фасц≥альноњ п≥хви (зовн≥шньоњ капсули) утворюютьс¤ звТ¤зки щитовидноњ залози, ¤к≥ зТЇднують њњ з трахеЇю, гортанню й глоткою. ÷им зумовлюЇтьс¤ рухом≥сть щитовидноњ залози при ковтанн≥.
   ѕерешийок своЇю задньою поверхнею лежить на трахењ на р≥вн≥ в≥д другого до четвертого њњ хр¤ща, але може с¤гати першого або опускатись до шостого к≥льц¤ трахењ. ÷е треба мати на уваз≥ при виконанн≥ трахеостом≥њ. Ѕоков≥ дол≥ своЇю верхньою частиною заход¤ть на зовн≥шню поверхню щитовидного хр¤ща, а знизу опускаютьс¤ до 5-7 к≥лець трахењ. ƒол≥ щитовидноњ залози прил¤гають до трахењ, гортан≥, глотки, стравоходу та прикривають мед≥альну частину загальних сонних артер≥й впродовж њх середньоњ третини.
   —травох≥д на р≥вн≥ шостого шийного хребц¤, що в≥дпов≥даЇ нижньому краю перстнепод≥бного хр¤ща, в≥дхил¤Їтьс¤ вл≥во, тому при операц≥¤х на л≥в≥й дол≥ щитовидноњ залози треба остер≥гатись пошкодженн¤ стравоходу.
    ровопостачанн¤ залози зд≥йснюють дв≥ верхн≥ (г≥лки зовн≥шньоњ сонноњ артер≥њ) та дв≥ нижн≥ щитовидн≥ артер≥њ (г≥лки шийно-щитовидного стовбура, ¤кий в≥дходить в≥д п≥дключичноњ артер≥њ) ≥ в 12 % випадк≥в Ч а. imma, що в≥дходить в≥д дуги аорти.
   ¬ени щитовидноњ залози утворюють на њњ поверхн≥ й поза залозою р¤д сплет≥нь. ¬ерхн≥ й середн≥ щитовидн≥ вени впадають у внутр≥шню ¤ремну, нижн≥ Ч у плечоголовну вену. Ќепарна щитовидна вена добре розвинута, пост≥йна, здеб≥льшого впадаЇ в л≥ву плечоголовну вену, ≥нод≥ Ч в правий венозний синус. ≤снуЇ безл≥ч анастомоз≥в м≥ж венами, але особливе значенн¤ дл¤ х≥рурга при операц≥¤х на щитовидн≥й залоз≥ мають середн≥ щитовидн≥ вени (вени  охера), ¤к≥ в≥дход¤ть в≥д бокових поверхонь долей. ¬они дуже коротк≥, мають пр¤мий х≥д ≥ впадають безпосередньо у внутр≥шню ¤ремну вену. ѕри зм≥щенн≥ нижнього полюса залози вени  охера легко розриваютьс¤, що може призвести до сильноњ кровотеч≥. “ому ман≥пул¤ц≥¤ виважуванн¤ бокових крањв щитовидноњ залози пальцем Ї небезпечною.
   –ег≥онарними л≥мфатичними вузлами щитовидноњ залози Ї латеральн≥ глибок≥ л≥мфатичн≥ вузли (верхн≥, середн≥, нижн≥), ¤к≥ розташован≥ вздовж внутр≥шньоњ ¤ремноњ вени в≥д кута нижньоњ щелепи, соскопод≥бного в≥дростка й нижнього полюса навколовушноњ слинноњ залози до р≥вн¤ впад≥нн¤ вказаноњ вени в п≥дключичну. ¬они збирають л≥мфу в≥д бокових долей, а передгортанн≥ л≥мфатичн≥ вузли Ч в≥д перешийка ≥ близьких до нього частин бокових долей. Ћ≥мфатичними колекторами Ї також заглотков≥ л≥мфатичн≥ вузли, ¤к≥ анастомозують ≥з паратрахеальними ≥ параезофагеальними л≥мфатичними вузлами, а також ≥з л≥мфовузлами передньо-верхнього середост≥нн¤.
   Ќерви щитовидноњ залози Ї г≥лками симпатичного й обох гортанних нерв≥в. «воротний гортанний нерв переважно входить у гортань одним стовбуром. «р≥дка в≥н д≥литьс¤ на р≥вн≥ нижнього полюса щитовидноњ залози на дв≥ чи б≥льше г≥лок. «воротний нерв Ї дуже н≥жним, найчаст≥ше пошкоджуЇтьс¤ на задньо-боков≥й поверхн≥ щитовидноњ залози на меж≥ нижньоњ ≥ середньоњ њњ третини, а також при перевТ¤зц≥ нижн≥х щитовидних артер≥й при екстрафасц≥альному видаленн≥ залози.
   ќсновним структурним елементом щитовидноњ залози Ї фол≥-кул, заповнений колоњдом.
   ” паренх≥м≥ щитовидноњ залози Ї три види кл≥тин, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного ультраструктурно, г≥стох≥м≥чно ≥ функц≥онально. ќсновну масу кл≥тин паренх≥ми щитовидноњ залози складають фол≥кул¤рн≥ кл≥тини або ј-кл≥тини, ¤к≥ виробл¤ють гормони тироксин ≥ трийодтирон≥н. ‘ол≥кул¤рний еп≥тел≥й куб≥чний, проте, залежно в≥д функц≥онального стану залози, може зм≥нюватись в≥д плоского до цил≥ндричного.
    л≥тини јшкиназ≥-√юртл¤ або Ѕ-кл≥тини р≥зко в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д фол≥кул¤рного еп≥тел≥ю значно б≥льшими розм≥рами, еозиноф≥льною цитоплазмою й округлим, центрально розм≥щеним, ¤дром. ‘ункц≥¤ Ѕ-кл≥тин пол¤гаЇ в синтез≥ та накопиченн≥ б≥огенних ам≥н≥в, а саме серотон≥ну.
   —-кл≥тини (парафол≥кул¤рн≥) розташован≥ переважно групами м≥ж фол≥кулами ≥ в≥дмежован≥ в≥д порожнини фол≥кула фол≥кул¤рними кл≥тинами. —-кл≥тини забезпечують синтез кальцитон≥ну Ч гормону, ¤кий бере участь у регул¤ц≥њ вм≥сту кальц≥ю в кров≥ й кл≥тинах.
   Ѕ- ≥ —-кл≥тини належать до кл≥тин APUD-системи, тобто до тих, ¤к≥ виробл¤ють пол≥пептидн≥ гормони.