|
|
«ј’¬ќ–ё¬јЌЌя ў»“ќ¬»ƒЌќѓ «јЋќ«»
«апальн≥ захворюванн¤ щитовидноњ залози
√н≥йний тироњдит
√н≥йний тироњдит Ч це гн≥йно-септичне ураженн¤ тироњдноњ паренх≥ми. «устр≥чаютьс¤ також випадки гн≥йного запаленн¤ зобно зм≥неноњ щитовидноњ залози Ч гострий гн≥йний струм≥т. ÷≥ захворюванн¤ не част≥.
≈т≥олог≥¤ ≥ патогенез
√н≥йний струм≥т виникаЇ внасл≥док попаданн¤ в щитовидну залозу бактер≥альноњ ≥нфекц≥њ гематогенним або л≥мфогенним шл¤хом. «будниками гн≥йного тироњдиту найчаст≥ше Ї п≥огенний стрептокок або золотистий стаф≥локок.
ћорфолог≥чно за характером запаленн¤ розр≥зн¤ють банальний ≥ специф≥чний тироњдит, за переб≥гом Ч гострий, п≥дгострий та хрон≥чний.
√острий тироњдит переважно розвиваЇтьс¤ в одн≥й дол≥. √≥столог≥чно при ньому ви¤вл¤ють формуванн¤ вогнищ некрозу, крововилив≥в, лейкоцитарну ≥нф≥льтрац≥ю строми з дом≥шками л≥мфоцит≥в ≥ макрофаг≥в.
ѕ≥дгострий тироњдит (de Kervena) г≥столог≥чно про¤вл¤Їтьс¤ розвитком гранульоматозного запаленн¤. —трома в таких хворих ≥нф≥льтрована л≥мфоцитами, лейкоцитами ≥ г≥гантськими кл≥тинами, що нагадують кл≥тини сторонн≥х т≥л.
’рон≥чний тироњдит може про¤вл¤тис¤ у форм≥ зоба ’аш≥мото ≥ –≥дел¤ та специф≥чних тироњдит≥в при туберкульоз≥, сиф≥л≥с≥ й актином≥коз≥.
’арактерною дл¤ зоба ’аш≥мото Ї переважаюча л≥мфоцитарна ≥нф≥льтрац≥¤ з утворенн¤м фол≥кул≥в (л≥мфоцитарна струма). ƒл¤ зоба –≥дел¤ (Узал≥знийФ зоб, ф≥брозно-≥нвазивний тироњдит) властиве розростанн¤ ф≥брозноњ тканини.
ѕри специф≥чних тироњдитах ви¤вл¤ютьс¤ специф≥чн≥ гранульоми.
ласиф≥кац≥¤.
–озр≥зн¤ють гострий гн≥йний тироњдит ¤к захворюванн¤, що розвиваЇтьс¤ в незм≥нен≥й щитовидн≥й залоз≥, й гострий гн≥йний струм≥т, ¤кий уражаЇ зобно трансформовану щитовидну залозу.
л≥н≥чна симптоматика.
«ахворюванн¤ в б≥льшост≥ випадк≥в починаЇтьс¤ гостро. ѕри цьому виникаЇ спонтанний р≥зкий б≥ль у д≥л¤нц≥ шињ, що посилюЇтьс¤ при рухах, розмов≥ та ковтанн≥. ’арактерними дл¤ нього вважають високу температуру т≥ла, пропасницю, слаб≥сть, п≥тлив≥сть ≥ тах≥кард≥ю. ѕри огл¤д≥ можна пом≥тити локальне почервон≥нн¤ та набр¤к шк≥ри. ѕальпаторно тканини напружен≥, залоза зб≥льшена, щ≥льна, з флюктуац≥Їю в м≥сц≥ ураженн¤. ” кров≥ на¤вн≥ нейтро-ф≥льний лейкоцитоз ≥ зб≥льшенн¤ Ўќ≈.
л≥н≥чний переб≥г захворюванн¤ набуваЇ характерних ознак гн≥йно-септичноњ патолог≥њ шињ. ѕроцес виходить за меж≥ щитовидноњ залози. ѕри несвоЇчасн≥й д≥агностиц≥ й не¤к≥сному л≥куванн≥ спостер≥гаютьс¤ прорив гн≥йника назовн≥, розвиток флегмони шињ, мед≥астин≥т та сепсис. ѕроте загалом насл≥док спри¤тливий, на м≥сц≥ гн≥йника розвиваЇтьс¤ ф≥брозна тканина, а функц≥¤ залози приходить до норми.
Ћабораторн≥ та ≥нструментальн≥ методи д≥агностики.
1. «агальний анал≥з кров≥.
2. —онограф≥¤ щитовидноњ залози.
3. ƒ≥агностична пункц≥¤ щитовидноњ залози.
4. Ѕактер≥олог≥чне досл≥дженн¤ ексудату.
ƒиференц≥йний д≥агноз.
ƒиференц≥йну д≥агностику треба проводити з простим тироњдитом ≥ струм≥том. Ѕурхливий переб≥г ≥ трансформац≥¤ простого запаленн¤ в гн≥йно-септичне, що визначаЇтьс¤ кл≥н≥чно, лабораторно ≥ шл¤хом д≥агностичноњ пункц≥њ (гн≥йний ексудат) в≥др≥зн¤ють гострий тироњдит в≥д ≥нших запальних процес≥в у щитовидн≥й залоз≥.
Ћ≥кувальна тактика та виб≥р методу л≥куванн¤
ƒл¤ п≥дтвердженн¤ д≥агнозу необх≥дно виконати д≥агностичну пункц≥ю. ѕри на¤вност≥ флюктуац≥њ й гн≥йного ексудату потр≥бно проводити х≥рург≥чне л≥куванн¤ (х≥рург≥чну обробку гн≥йного вогнища). “аким хворим призначають антиб≥отики, анальгетики, протизапальн≥ й седативн≥ препарати.
|
|