„еревнi грижi

   √рижа живота Ц захворюванн¤, кл≥н≥ко-морфолог≥чним про¤вом ¤кого Ї вих≥д черевних орган≥в п≥д шк≥ру чи в ≥нш≥ м≥жтканев≥ простори через отвори, ¤к≥ зТЇднують ц≥ гриж≥ з черевною порожниною.
   √риж≥ живота займають значне м≥сце в структур≥ х≥рург≥чноњ захворюваност≥ населенн¤. ¬они зустр≥чаютьс¤ у 6-7% чолов≥к≥в ≥ у 2-3% ж≥нок. „аст≥ше спостер≥гаютьс¤ гриж≥ у д≥тей перших рок≥в житт¤ ≥ у людей похилого в≥ку. ѕроте, нер≥дко хвор≥ють на гриж≥ люди молодого ≥ середнього в≥ку. ¬ загальнох≥рург≥чних стац≥онарах хвор≥ на кили складають б≥л¤ 10% в≥д загальноњ к≥лькост≥ хворих.
   √риж≥ живота можуть бути зовн≥шн≥ми, коли органи черевноњ порожнини виход¤ть з нењ через ¤к≥-небудь отвори в мТ¤зево-апоневротичному шар≥ черевноњ ст≥нки в б≥льш поверхнев≥ њњ шари, ≥ внутр≥шн≥ми, коли органи черевноњ порожнини виход¤ть в на¤вн≥ в н≥й сумки ≥ кармани. ƒо внутр≥шн≥х гриж в≥днос¤тьс¤ ≥ д≥афрагмальн≥ гриж≥.
   ќтвори, через ¤к≥ виходить грижа, називаютьс¤ грижевими воротами. ѕри зовн≥шн≥х грижах Ц це патолог≥чно розширен≥ природн≥ щ≥лини в черевн≥й ст≥нц≥ (паховий, стегновий канали, пупкове к≥льце ≥ ≥н.), або щ≥лини, утворен≥ в результат≥ травми черевноњ ст≥нки. –озм≥ри грижевих вор≥т можуть бути р≥зними Ц в≥д вузького отвору до широкого дефекту черевноњ ст≥нки, через ¤кий може одночасно пройти дек≥лька черевних орган≥в.
   ѕри зовн≥шн≥х грижах, органи, ¤к≥ вийшли з черевноњ порожнини, покрит≥ пар≥Їтальним листком очеревини, ¤кий, випинаючись через грижов≥ ворота утворюЇ грижовий м≥шок р≥зних розм≥р≥в ≥ форми. √рижовий м≥шок може складатись з дек≥лькох порожнин, ¤к≥ не завжди зТЇднан≥ м≥ж собою. ¬ грижовому м≥шку розр≥зн¤ють в≥чко, шийку, т≥ло ≥ верх≥вку. ¬≥чко Ц це м≥сце, де грижовий м≥шок сполучаЇтьс¤ з черевною порожниною; шийка починаЇтьс¤ в≥д в≥чка ≥, поступово розширюючись переходить в найб≥льш широку частину грижового м≥шка Ц т≥ло. ” випадках, коли через грижов≥ ворота виходить частина органу, ст≥нка ¤кого розм≥щена заочеревинно (напр. ѕозаочеревинна частина сечового м≥хура чи сл≥поњ кишки) грижовий м≥шок може частково чи повн≥стю бути в≥дсутн≥м. “ак≥ гриж≥ називаютьс¤ ковзними.
   “канини, ¤к≥ накривають грижове випинанн¤ складають грижов≥ оболонки. ’арактер њх залежить в≥д виду гриж≥. ѕереважно грижовий м≥шок накритий шаром передочеревинноњ кл≥тковини, розт¤гнутими мТ¤зевими волокнами, поверхневою фасц≥Їю, п≥дшк≥рно-жировою кл≥тковиною, шк≥рою. ќргани, ¤к≥ виход¤ть в грижовий м≥шок, називаютьс¤ грижовим вм≥стом. Ќим можуть бути сальник, петл≥ кишок, заочеревинн≥ органи, додатки матки.
   ћожлив≥сть розвитку зовн≥шн≥х гриж живота зумовлена особлив≥стю будови мТ¤зево-апоневротичноњ частини черевноњ ст≥нки, ¤ка визначаЇ слаб≥сть њњ в д≥л¤нц≥ природн≥х канал≥в ≥ щ≥лин (паховий, стегновий, пупковий, затульний канали, б≥ла л≥н≥¤ живота, еп≥гелева л≥н≥¤, с≥дничний отв≥р, трикутники ѕ“≤, √р≥нфельта, ≥ ≥нш≥). ¬с≥ т≥ моменти, ¤к≥ викликають надм≥рне п≥двищенн¤ внутр≥шньоочеревного тиску, а також процеси, ¤к≥ спричин¤ють послабленн¤ тонусу черевноњ ст≥нки (виснаженн¤, важк≥ загальн≥ захворюванн¤, ваг≥тн≥сть, хвороби легень) привод¤ть до того, що тканини черевноњ ст≥нки в найб≥льш слабих м≥сц¤х розт¤гуютьс¤, а щ≥лини ≥ канали розширюютьс¤ ≥ стають грижевими воротами.
   Ѕувають гриж≥ вправим≥, коли при достатньому зниженн≥ внутр≥шньочеревного тиску грижовий вм≥ст повн≥стю вправл¤Їтьс¤ в черевну порожнину ≥ невправим≥, коли в звТ¤зку з розвитком зрощень м≥ж грижовим м≥шком ≥ його вм≥стом в≥н повн≥стю не вправл¤Їтьс¤ в черевну порожнину нав≥ть тод≥, коли грижов≥ ворота Ї широк≥. Ќевправим≥ гриж≥ зустр≥чаютьс¤ р≥дше, проте при них част≥ше розвиваютьс¤ р≥зн≥ ускладненн¤ (защемленн¤, запаленн¤, пошкодженн¤ гриж≥, пухлини гриж≥, кишкова непрох≥дн≥сть, сторонн≥ т≥ла в гриж≥).
    ласиф≥кац≥¤ гриж проводитьс¤ по багатьох критер≥¤х ≥ ознаках. ѕо походженню бувають вроджен≥ ≥ набут≥. ѕо розм≥щенню гриж в≥дносно черевноњ ст≥нки под≥л¤ють на зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥. ѕо конкретному м≥сцю виникненн¤ або топограф≥њ вид≥л¤ють гриж≥ пахов≥, стегнов≥, с≥дничн≥, промежинн≥, пупков≥, навколопупков≥, б≥лоњ л≥н≥њ живота, еп≥телевоњ л≥н≥њ, трикутник≥в ѕ“≤ ≥ Ћесгафта-√рюнфельта, мечевидного в≥дростка (зовн≥шн≥) ≥ д≥афрагмальн≥ (внутр≥шн≥).
   ¬ залежност≥ в≥д патогенезу набут≥ гриж≥ д≥л¤тьс¤ на травматичн≥ ≥ дистроф≥чн≥ або гриж≥ слабост≥. ƒо травматичних в≥днос¤ть гриж≥ зумовлен≥ пошкодженн¤м тканин тоњ анатом≥чноњ д≥л¤нки, де вони виникли Ц ¤к при випадков≥й травм≥ так ≥ ц≥леспр¤мован≥й, в тому числ≥ ≥ операц≥йн≥й (п≥сл¤операц≥йн≥ гриж≥).
   √риж≥ под≥л¤ють також на неускладнен≥, або в≥льн≥ ≥ ускладнен≥. « ускладнень вид≥л¤ють невправим≥сть, защемленн¤, запаленн¤, пошкодженн¤, розвиток пухлин в гриж≥, сторонн≥ т≥ла в гриж≥, кишкова непрох≥дн≥сть. ≤снуЇ под≥л гриж ≥ по њх розм≥рах: мал≥ (грижов≥ ворота до 2 см), середн≥ (до 4 см) ≥ велик≥ Ц коли грижов≥ ворота б≥льше 4 см. ¬елик≥ гриж≥ називають ще величезними чи г≥г≥нтськими. —л≥д в≥дм≥тити, що паралел≥зму м≥ж величиною грижових вор≥т ≥ розм≥рами гриж нер≥дко не буваЇ.