|
|
„еревнi грижi
—тегнов≥ гриж≥.
—еред черевних гриж, стегнов≥ гриж≥ по частот≥ займають друге м≥сце п≥сл¤ пахових гриж. ¬они часто ускладнюютьс¤ защемленн¤м, нер≥дко з т¤жкими насл≥дками.
—тегнов≥ гриж≥ виникають найб≥льш часто на четвертому-шостому дес¤тир≥чч¤х житт¤. ÷≥ гриж≥ ¤к правило набут≥ ≥ у ж≥нок зустр≥чаютьс¤ в 3 рази част≥ше н≥ж у чолов≥к≥в.
јнатомо-ф≥з≥олог≥чн≥ дан≥.
—тегнова грижа виходить нижче пупартовоњ звТ¤зки в д≥л¤нц≥ стегнового трикутника. ƒо паховоњ звТ¤зки спереду прикр≥плюЇтьс¤ глибокий листок поверхневоњ фасц≥њ, знизу -Цширока фасц≥¤ стегна, ззаду Ц поперечна фасц≥¤ живота ≥ здухвинна фасц≥¤. ÷≥ анатом≥чн≥ утвори м≥цно в≥дд≥л¤ють нижн≥й в≥дд≥л черевноњ порожнини в≥д верхньоњ частини стегна. √либокий листок широкоњ фасц≥њ стегна прикр≥плюЇтьс¤ спереду до паховоњ звТ¤зки, а ззаду Ц до гребен¤ здухвинноњ к≥стки, утворюючи здухвинно-гребенчату дугу (arcus iliopectineus), ¤ка д≥лить прост≥р м≥ж паховою звТ¤зкою ≥ к≥стками тазу на два в≥дд≥ли: зовн≥шн≥й Ц мТ¤зевий ≥ внутр≥шн≥й Ц судинний. «овн≥шн≥й в≥дд≥л м≥стить здухвинно-поперековий мТ¤з та стегновий нерв. ¬нутр≥шн≥й в≥дд≥л в≥дмежований спереду Ц паховою звТ¤зкою, ззовн≥ Ц здухвинно-греб≥нчастою дугою, зсередини Ц нап≥вм≥с¤цевою звТ¤зкою Ў≥мберната ≥ знизу Ц надк≥сницею горизонтальноњ в≥тки лонноњ к≥стки, ¤ка покрита потужними сухожилковими волокнами (звТ¤зка упера). ¬ судинному в≥дд≥л≥ проход¤ть стегнова артер≥¤ (латерально) ≥ стегнова вена (мед≥ально).(рис.32)
—тегновий канал в топографоанатом≥чному в≥дношенн≥ Ї умовно вид≥леним. анал маЇ м≥сце лише у випадках стегновоњ гриж≥. …ого ст≥нками Ї спереду Ц пахова звТ¤зка, ззаду Ц горизонтальна в≥тка лонноњ к≥стки, ззовн≥ Ц стегнова вена ≥ зсередини Ц край ш≥мбертановоњ звТ¤зки. (рис.33)
ровопостачанн¤ д≥л¤нки пахово-стегнового згину зд≥йснюЇтьс¤ поверхневою еп≥гастральною артер≥Їю, поверхневою артер≥Їю, що окружуЇ здухвинну к≥стку, зовн≥шн≥ статев≥ артер≥њ ≥ њх пахов≥ в≥тки. јртер≥њ супроводжують в≥дпов≥дн≥ вени.
¬ п≥дшк≥рн≥й кл≥тковин≥ стегнового трикутника на 3-5 см нижче паховоњ звТ¤зки локал≥зуютьс¤ поверхнев≥ ≥ глибок≥ л≥мфатичн≥ вузли ≥ судини.
≤нервац≥¤ д≥л¤нки зд≥йснюЇтьс¤ зак≥нченн¤ми ’ѕ м≥жреберного нерва, здухвинно-г≥погастральним, здухвинно-паховим та в≥тками стегнового нерва.
’≥рург≥чна анатом≥¤.
—тегнов≥ гриж≥ виход¤ть п≥д паховою звТ¤зкою ≥ розм≥щен≥ в верхньому в≥дд≥л≥ передньоњ поверхн≥ стегна. √рижов≥ ворота стегнових гриж можуть розм≥щуватись на р≥вн≥ внутр≥шньоњ, середньоњ чи зовн≥шньоњ частин паховоњ звТ¤зки. √рижове випинанн¤ проходить досередини в≥д стегновоњ вени в стегновий канал ≥ дал≥, через зовн≥шнЇ к≥льце каналу виходить в п≥дшк≥рну кл≥тковину передньоњ поверхн≥ стегна. √рижовий м≥шок покритий шк≥рою, жировою кл≥тковиною ≥ поверхневою фасц≥Їю. (рис.34)
—тегнов≥ гриж≥ можуть виходити спереду чи ззаду в≥д стегнових артер≥й ≥ вени. √рижа лапунарноњ звТ¤зки проходить до середини в≥д внутр≥шгнього отвору стегнового каналу через щ≥лину в lig.lacunare. ћТ¤зева стегнова кила розм≥щуЇтьс¤ ззовн≥ в≥д стегнових судин ≥ проходить через lacuna musculorum. (рис.35)
√рижовим вм≥стом стегновоњ гриж≥ можуть бути т≥ ж органи, що ≥ при пахов≥й гриж≥.
≈т≥олог≥¤ ≥ патогенез.
ќсновн≥ причинн≥ фактори стегнових гриж характерн≥ дл¤ вс≥х вид≥в черевних гриж. ѕроте, причини виникненн¤ стегнових кил, кр≥м загальних, мають своњ особливост≥. ™диною причиною виникненн¤ стегновоњ гриж≥ пац≥Їнти називають важку ф≥зичну працю (65-70%) та важк≥ пологи (17-20%). ѕравоб≥чн≥ кили зустр≥чаютьс¤ у 2/3 пац≥Їнт≥в ≥ л≥воб≥чн≥ Ц у третини. ƒвоб≥чн≥ кили спостер≥гаютьс¤ у 3-5%. ¬ де¤ких випадках вир≥шальну роль в виникненн≥ стегновоњ гриж≥ в≥д≥граЇ попередньо виконана операц≥¤ з приводу паховоњ кили на т≥й же сторон≥.
ќчевидно, що переважанн¤ стегнових гриж у ж≥нок зумовлено також особливост¤ми будови ж≥ночого тазу та б≥льшим нахилом його допереду.
ласиф≥кац≥¤.
Ќайб≥льше визнанн¤ отримала класиф≥кац≥¤ римова, в основ≥ ¤коњ лежить анатом≥чний принцип. «г≥дно нењ стегнов≥ гриж≥ под≥л¤ють на два види:
1. —удинного в≥дд≥лу:
a) займаЇ всю ширину судинного в≥дд≥лу.
б)«аймаЇ т≥льки частину судинного в≥дд≥лу (мед≥альну, серединну, зовн≥шню, виходить через дефект в ш≥мбернатов≥й звТ¤зц≥).
2. ћТ¤зевого в≥дд≥лу.
л≥н≥чна симптоматика.
—имптоматика стегновоњ кили практично не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших гриж. ’ворих турбуЇ б≥ль в д≥л¤нц≥ гриж≥, б≥ль в живот≥ на сторон≥ гриж≥, б≥ль ≥ррад≥юЇ в поперек чи турбуЇ ниючий б≥ль на переднЇ внутр≥шн≥й поверхн≥ стегна на сторон≥ гриж≥.ѕри огл¤д≥ видно випинанн¤ овальноњ форми нижче пупартовоњ звТ¤зки в типовому м≥сц≥. ѕри вправленн≥ гриж≥ можна пальцем визначити грижов≥ ворота ≥ кашлевий поштовх. ¬ р≥дких випадках при стегнов≥й гриж≥, ¤ка тисне на варикозно розширену велику п≥дшк≥рну вену стегна швидко прогресуЇ варикоз ≥ виникають його ускладненн¤.
ƒиференц≥йний д≥агноз.
Ќайб≥льш часто стегнову грижу приймають за пахову. ќсновною в≥дм≥нн≥стю м≥ж ними Ї те, що пахова кила виходить п≥д шк≥ру вище паховоњ звС¤зки ≥ не маЇ н≥¤кого в≥дношенн¤ до стегнових судин, а при њњ вправленн≥ визначаЇтьс¤ њњ зовн≥шн≥й отв≥р пахового каналу.
ѕри диференц≥альн≥й д≥агностиц≥ сл≥д враховувати, що стегнова грижа н≥коли не буваЇ вродженою, н≥коли не поширюЇтьс¤ в калитку, р≥дко буваЇ у д≥тей.
≤нколи за стегнову килу можна прийн¤ти аневризматично розширене в≥чко великоњ п≥дшк≥рноњ вени.ѕроте, при цьому захворюванн≥ майже н≥коли не буваЇ типового болю, не визначаютьс¤ грижов≥ ворота та кашлевий поштовх.
ѕри зб≥льшених болючих пахових л≥мфатичних вузлах сл≥д огл¤нути всю к≥нц≥вку ≥ ви¤вити джерело ≥нфекц≥њ.
Ћ≥кувальна тактика та виб≥р методу л≥куванн¤.
ожен хворий з стегновою грижою п≥сл¤ в≥дпов≥дноњ передоперац≥йноњ п≥дготовки п≥дл¤гаЇ х≥рург≥чному л≥куванню. ѕротипокази до операц≥њ Ї т≥ ж, що ≥ дл¤ ≥нших вид≥в черевних гриж.
—пособи х≥рург≥чного л≥куванн¤ стегнових кил под≥л¤ютьс¤ на чотири групи: 1). —пособи закритт¤ грижових вор≥т з сторони стегна; 2). —пособи закритт¤ грижових вор≥т з сторони пахового каналу; 3). јутопластичн≥ способи; 4). √етеропластичн≥ способи.
–озр≥зи шк≥ри провод¤ть вертикально над грижею. ѕочаток розр≥зу розм≥щуЇтьс¤ на 2-3 см вище паховоњ звТ¤зки. ƒовжина розр≥зу 10-12 см. (рис.36)
« операц≥й з≥ сторони стегна застосовують методи Ћоквуда ≥ його модиф≥кац≥њ (Ѕасс≥н≥, римов) та јбражанова.
«а Ћоквудом п≥сл¤ розс≥ченн¤ шк≥ри ≥ п≥дшк≥рноњ основи вид≥л¤ють грижовий м≥шок, розкривають його, вм≥ст вправл¤ють в черевну порожнину. (рис.37)
√рижовий м≥шок перевТ¤зують ≥ в≥дс≥кають. «акритт¤ стегнового каналу зд≥йснюють шл¤хом п≥дшиванн¤ паховоњ звТ¤зки до надк≥сниц≥ лонноњ к≥стки 2-3 вузликовими швами. (рис.38)
ћодиф≥кац≥¤ Ѕасс≥н≥ заключаЇтьс¤ в тому, що п≥сл¤ п≥дшиванн¤ паховоњ звТ¤зки до надк≥сниц≥ лонноњ к≥стки накладають другий р¤д шв≥в на п≥вм≥с¤цевий край овальноњ ¤мки стегна та греб≥нчикову фасц≥ю. (рис.39)
ƒл¤ закритт¤ стегнових грижових вор≥т через паховий канал застосовують метод –удж≥. –озкривають паховий канал, вм≥ст його в≥двод¤ть доверху. –озс≥кають задню ст≥нку пахового каналу. √рижовий м≥шок перевод¤ть в паховий канал, обробл¤ють ≥ видал¤ють. —тегнове грижове к≥льце закривають шл¤хом п≥дшиванн¤ задньоњ сторони паховоњ звТ¤зки до здухвинно-лонноњ звТ¤зки 3-4 швами. ¬≥дновлюють паховий канал. (рис.40)
ѕластичн≥ способи застосовують у випадках великих грижових вор≥т, коли њх складно закрити звичайними методами. ≤з багатьох запропонованих аутопластичних способ≥в практичне застосуванн¤ знайшли лише де¤к≥. —пос≥б араванова Ц п≥сл¤ обробки грижового м≥шка провод¤ть пластику грижових вор≥т клаптем апоневроза зовн≥шнього косого мТ¤за живота. лапоть викроюють довжиною 2-4 см , в≥дступивши на 1,5 см вище паховоњ звТ¤зки, провод¤ть його через стегновий канал ≥ п≥дшивають до надк≥сниц≥ лонноњ к≥стки, лонноњ звТ¤зки та лакунарноњ звТ¤зки. (рис.41)
јллопластичн≥ та гетеропластичн≥ способи закритт¤ стегнових грижових вор≥т на сьогодн≥ майже не використовуютьс¤.
ѕ≥сл¤операц≥йний пер≥од у хворих на стегнов≥ гриж≥ не маЇ специф≥чних особливостей. –ежим п≥сл¤ операц≥њ активний, шк≥рн≥ шви зн≥мають на 7-8 день. «в≥льненн¤ в≥д роботи в≥д двох тижн≥в до м≥с¤ц¤.
«а даними л≥тератури рецидиви стегнових кил складають 6-33%. –ецидив≥в тим б≥льше, чим складн≥ший ≥ травматичн≥ший спос≥б операц≥њ.
|
|
|