|
|
„еревнi грижi
”складненн¤ гриж.
–озвиваютьс¤ ускладненн¤ гриж переважно у хворих з довготривалим грижонос≥йством. ¬они можуть бути розд≥лен≥ на хрон≥чн≥ (невправим≥сть, пухлини) ≥ гостр≥ (защемленн¤, запаленн¤, капростаз, пошкодженн¤).
Ќевправим≥сть.
>
”складненн¤ найб≥льш часте. √рижа з вправимоњ (h.reponibilis) стаЇ невправимою (h.irreponibilis), тобто ф≥ксованою в грижовому м≥шку ≥ перестаЇ вправл¤тись в черевну порожнину.
≈т≥олог≥¤ ≥ патогенез.
ѕричиною невправимост≥ гриж≥ Ї злуковий процес м≥ж вм≥стом гриж≥ ≥ њњ м≥шком. «луки розвиваютьс¤ в результат≥ травматизац≥њ грижового вм≥сту при вправленн≥, бандажом.
л≥н≥чна симптоматика.
Ќевправим≥сть гриж≥ в значн≥й м≥р≥ зм≥нюЇ кл≥н≥чну картину гриж≥, њњ переб≥г, самопочутт¤ хворих.
–озвиток невправимост≥ гриж≥ супроводжуЇтьс¤ по¤вою чи посиленн¤м больових в≥дчутт≥в, пог≥ршенн¤ працездатност≥. Ќевправим≥сть гриж≥ характеризуЇтьс¤ неможлив≥стю ¤к пасивного так ≥ активного вправленн¤ грижового вм≥сту в черевну порожнину.
¬ звТ¤зку з цим, при пальпац≥њ гриж≥ складно визначити розм≥ри дефекту в тканинах передньоњ черевноњ ст≥нки.
¬ажливим симптомом, що в≥др≥зн¤Ї невправиму грижу в≥д защемленоњ Ї позитивний симптом кашлевого поштовху. ¬≥н, при невправим≥й гриж≥, св≥дчить про в≥льне розм≥щенн¤ вм≥сту в грижових воротах, а також про те, що вм≥ст гриж≥ може перем≥щуватись в гритжових воротах ≥ зб≥льшуватись в обТЇм≥. –озвиток невправимоњ гриж≥ нер≥дко затруднюЇ диференц≥альну д≥агностику цього ускладненн¤ з ≥ншими Ц защемленн¤м, розвитком пухлини в гриж≥. ¬ир≥шальним д≥агностичним тестом в таких випадках Ї симптом кашлевого поштовху.
Ќевправим≥сть гриж≥ вимагаЇ х≥рург≥чного л≥куванн¤ дл¤ попередженн¤ б≥льш гр≥зних (гострих) ускладнень.
ѕухлини гриж≥
ѕухлини гриж≥ можуть виходити з р≥зних елемент≥в гриж≥: грижового м≥шка, вм≥сту гриж≥, оболонок гриж≥. ѕо в≥дношенню до грижового м≥шка пухлини гриж≥ под≥л¤ютьс¤ на пухлини грижового вм≥сту, пухлини самого м≥шка ≥ пухлини ззовн≥ м≥шка. ѕухлини грижового вм≥сту Ц це р≥зн≥ пухлини орган≥в, що можуть бути вм≥стом гриж≥: чепець, тонка чи товста кишка, шлунок, додатки матки, сечовий м≥хур. „аст≥ше в гриж≥ ви¤вл¤ютьс¤ пухлини тонкоњ чи товстоњ кишки.
Ќайб≥льш частими пухлинами грижового м≥шка можуть бути л≥пома, ф≥брома, пап≥лома чи мезотел≥ома. «зовн≥ грижового м≥шка можуть бути переважно не≥нкапсульована л≥пома в пахов≥й гриж≥, сполучнотканинн≥ пухлини Ц ф≥броми шк≥ри, л≥поми, невуси шк≥ри.
«ащемленн¤ гриж≥
«ащемленн¤м (incarcerata) гриж≥ називають такий стан, при ¤кому в грижовому м≥шку випавш≥ органи сильно здавлюютьс¤ з посл≥дуючим порушенн¤м функц≥њ, кровопостачанн¤, ≥нервац≥њ. «ащемленн¤ гриж≥ Ї частим ускладненн¤м, ¤ке вимагаЇ нев≥дкладноњ допомоги. ¬оно спостер≥гаЇтьс¤ у 15-20% хворих грижами.
≈т≥олог≥¤ ≥ патогенез. —уть защемленн¤ Ї р≥зке здавленн¤ вм≥сту гриж≥ в грижових воротах або (р≥дко) в шийц≥ грижового м≥шка.
ѕо патогенезу розр≥зн¤ють три форми защемленн¤: еластичне, калове, зм≥шане. Ќайб≥льш часте еластичне защемленн¤ (inearceratio hernice elastica acuta). ¬оно розвиваЇтьс¤ внасл≥док раптового п≥двищенн¤ внутр≥шньочеревного тиску, в результат≥ ¤кого грижов≥ ворота надм≥рно розт¤гуютьс¤, а п≥сл¤ зменшенн¤ внутр≥шньочеревного тиску Ц скорочуютьс¤ ≥ здавлюють органи, ¤к≥ при п≥двищеному тиску, вийшли в грижовий м≥шок. «ащемленн¤ переважно в≥дбуваЇтьс¤ при наповненому кишечнику. ‘акторами, ¤к≥ спри¤ють еластичному защемленню можуть бути мал≥ розм≥ри защемлюючого к≥льц¤ (мал≥ грижов≥ ворота), знижена еластичн≥сть ≥ податлив≥сть тканин грижових вор≥т, впровадженн¤ в грижовий м≥шок ¤ких-небудь ≥нших орган≥в. ”загальнюючи причинн≥ фактори можна сказати, що защемленн¤ зумовлюЇтьс¤ нев≥дпов≥дн≥стю обТЇму випавших нутрощ≥в з розм≥рами пропустившого њх защемлюючого отвору.
алове защемленн¤. (incarceratio herniae stercoralis) спостер≥гаЇтьс¤ р≥дше, розвиваЇтьс¤ пов≥льно, особливо у хворих похилого в≥ку, ¤к≥ схильн≥ до закреп≥в. ÷е защемленн¤ часто розвиваЇтьс¤ при невправимих грижах. ќсновною умовою утворенн¤ калового защемленн¤ Ї накопиченн¤ в кишечн≥й петл≥ значноњ к≥лькост≥ р≥дкого чи твердого калу. ѕри цьому виникаЇ або калове защемленн¤ по типу странгул¤ц≥йноњ непрох≥дност≥ без р≥дкого здавленн¤ або калове защемленн¤ по типу флекс≥йноњ непрох≥дност≥ в≥д перегину в≥дпов≥дноњ частини кишковоњ петл≥ по в≥дношенню до надм≥рно розт¤гнутого прив≥дного в≥дд≥лу.
«м≥шане защемленн¤. ” випадках коли калове защемленн¤ своЇчасно не л≥кв≥доване, воно може зак≥нчуватись еластичним.
÷ьому спри¤Ї швидкий переб≥г калового защемленн¤ та звол≥канн¤ з його л≥кв≥дац≥Їю. алове ≥ зм≥шане защемленн¤ част≥ше зустр≥чають у людей похилого ≥ старечого в≥ку, схильних до тромбоутворенн¤, а тонус ≥ троф≥ка кишковоњ ст≥нки часто знижен≥ ≥ тому змертв≥нн¤ кишковоњ петл≥ розвиваЇтьс¤ швидко.
ќписан≥ защемленн¤ майже вс≥х внутр≥шн≥х орган≥в: петель кишок, чепц¤, шлунка, селез≥нки, долей печ≥нки, жовчного м≥хура, ¤Їчника, маткових труб, матки. «ащемленн¤ тонкоњ кишки зустр≥чаЇтьс¤ у 63-68%, товстоњ - у 6-8%, тонкоњ ≥ товстоњ Ц у 3-4%, чепц¤ Ц у 16-20%, сальника ≥ кишечника Ц у 4-5%. ≤нш≥ органи защемлюютьс¤ в одиноких випадках.
ѕо формах защемленн¤ вид≥л¤ють ретроградне ≥ прист≥нкове.
–етроградне защемленн¤ (incarceratio retrograda) таке защемленн¤, коли защемленню п≥ддаЇтьс¤ не та частина петл≥, ¤ка лежить в грижовому м≥шку, а той в≥дд≥л, ¤кий знаходитьс¤ в черевн≥й порожнин≥. (рис.65)
ѕри цьому защемленн≥ петл≥ тонкоњ кишки розм≥щуютьс¤ у вигл¤д≥ букви W, тобто дв≥ петл≥ розм≥щен≥ внизу, в самому грижовому м≥шку, а зТЇднуюча њх середн¤ петл¤ розм≥щена вверху, в черевн≥й порожнин≥ (рис.66)
–етроградн≥ защемленн¤ зустр≥чаютьс¤ у 3-6% в≥д ус≥х защемлених гриж, б≥л¤ 80% њх приходитьс¤ на пахов≥ гриж≥.
ѕрист≥нкове защемленн¤ таке, при ¤кому в вузьке защемлююче к≥льце впроваджуЇтьс¤ ≥ здавлюЇтьс¤ не вс¤ ст≥нка кишки, а т≥льки невелика частина переважно по в≥льному в≥д бриж≥ краю. (рис.67)
ѕрист≥нкове защемленн¤ зустр≥чаЇтьс¤ у 2-4% переважно у ос≥б молодого ≥ середнього в≥ку, р≥дше у чолов≥к≥в, н≥ж у ж≥нок (1:3).
ласиф≥кац≥¤.
ѕо патогенезу:
1. ≈ластичне
2. алове
3. «м≥шане
ѕо кл≥н≥чному переб≥гу:
1. √остре
2. ’рон≥чне
ѕо формах защемленн¤:
1. –етроградне
2. ѕрист≥нкове
л≥н≥чна симптоматика.
л≥н≥ка защемленоњ гриж≥ характеризуЇтьс¤ гострим раптовим болем в д≥л¤нц≥ гриж≥. Ѕ≥ль наст≥льки сильний, що хвор≥ стогнуть ≥ кричать. ћоже спостер≥гатись рефлекторна блювота. „ерез 2-3 години у випадках защемленоњ кишки розвиваЇтьс¤ кл≥н≥чна картина кишковоњ непрох≥дност≥.
ћ≥сцево в≥дм≥чаЇтьс¤ значне (проти звичайного у конкретного хворого) зб≥льшенн¤ грижового випинанн¤, стаб≥льн≥сть розм≥р≥в його при зм≥н≥ положенн¤ т≥ла. ѕальпац≥¤ грижового випинанн¤ п≥дсилюЇ б≥ль, досл≥дженн¤ грижових вор≥т неможливе ¤к через б≥ль так ≥ через значне напруженн¤ гриж≥. ашлевий поштовх в≥дТЇмний, при кашл≥ розм≥ри гриж≥ не зм≥нюютьс¤. ѕри перкус≥њ у випадках защемленн¤ порожнистого органу визначаЇтьс¤ тимпан≥т ≥ туп≥сть Ц при защемленн≥ сальника, сечового м≥хура. јускультативно в защемлен≥й петл≥ кишки визначаютьс¤ шуми перем≥щенн¤ р≥дини.
¬ перш≥ години п≥сл¤ защемленн¤ гриж≥ жив≥т мТ¤кий, болючий в д≥л¤нц≥ вор≥т гриж≥. ¬ посл≥дуючому розвиваЇтьс¤ кл≥н≥чна картина кишковоњ непрох≥дност≥, а п≥зн≥ше Ц ≥ перитон≥ту.
Ќе завжди грижове випинанн¤ видно. ’ворий до розвитьку защемленн¤ гриж≥ може не знати про на¤вн≥сть њњ у нього ≥ при поступленн≥ в х≥рург≥чний в≥дд≥л з ознаками гострого живота, вказуЇ на симптоми загального характеру чи кишковоњ непрох≥дност≥. “ому дл¤ диференц≥йноњ д≥агностики кожного хворого з симптомами гострого живота обовТ¤зково сл≥д огл¤нути типов≥ м≥сц¤ виходу черевних гриж. ” незрозум≥лих, складних дл¤ д≥агностики випадках, при п≥дозр≥ на прист≥нкове защемленн¤ сл≥д використовувати ”«ƒ, огл¤дову рентгенограф≥ю живота.
Ћ≥кувальна тактика та виб≥р методу л≥куванн¤.
Ћ≥кувально-тактична установка при защемлених грижах заключаЇтьс¤ в наступному: незалежно в≥д терм≥н≥в, р≥зновидност≥ ≥ м≥сцезнаходженн¤ защемленн¤ защемлена грижа п≥дл¤гаЇ екстренному оперативному л≥куванню.
Ћюба спроба вправл¤нн¤ гриж≥ Ї недопустимою. ¬иключенн¤м Ї хвор≥, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у вкрай важкому стан≥ через супутн≥ захворюванн¤, у ¤ких з моменту защемленн¤ пройшло не б≥льше 2 годин. ¬ цих випадках, поск≥льки операц≥¤ дл¤ хворого представл¤Ї значно б≥льший ризик н≥ж вправленн¤ гриж≥, можна зробити спробу обережно вправити грижовий вм≥ст в черевну порожнину.
ѕеред вправленн¤м сл≥д в так≥й посл≥довност≥ провести сл≥дуюч≥ ман≥пул¤ц≥њ:
1. ѕ≥дшк≥рно ввести 1 мл 0,1% розчину атроп≥ну;
2. «порожнити сечовий м≥хур;
3. «ондом промити шлунок;
4. ѕоставити очисну кл≥зму;
5. «робити теплу ванну.
якщо п≥сл¤ цього грижа не вправилась , сл≥д хворого покласти горизонтально з дещо опущеною головою, запропонувати йому зробити к≥лька глибоких вдих≥в ≥ обережним натисканн¤м поблизу грижових вор≥т спробувати проштовхнути вм≥ст в черевну порожнину.
якщо ц≥ заходи безрезультатн≥, то хворого, незважаючи на важк≥сть стану, п≥сл¤ в≥дпов≥дноњ передоперац≥йноњ п≥дготовки, сл≥д оперувати.
ћожуть бути випадки несправжнього вправленн¤, вар≥анти ¤кого представлен≥ на
” випадках, коли защемленн¤ гриж≥ л≥кв≥дувалось консервативними заходами хворого необх≥дно госп≥тал≥зувати в х≥рург≥чний в≥дд≥л не менше ¤к на 2 доби дл¤ спостереженн¤, щоб своЇчасно ви¤вити прогресуванн¤ некрозу вправленоњ п≥сл¤ защемленн¤ кишковоњ петл≥ ≥ розвиток перитон≥ту.
≤ндив≥дуально сл≥д вир≥шувати питанн¤ оперативного л≥куванн¤ ос≥б з защемленн¤м гриж≥, у ¤ких при поступленн≥ в стац≥онар чи п≥сл¤ передопероац≥йноњ п≥дготовки (сан≥тарна обробка, премединац≥¤) наступило самов≥льне вправленн¤ гриж≥. “аких хворих, при в≥дсутност≥ серйозних супутн≥х захворювань, необх≥дно оперувати в т≥ж терм≥ни, що ≥ хворих з защемленн¤м, тобто екстренно. ќсоби з значним ризиком дл¤ них екстренноњ операц≥њ, у ¤ких немаЇ ознак перитон≥ту, повинн≥ знаходитись п≥д спостереженн¤м ≥ обстежуватись. ѕри виникненн≥ ознак перитон≥ту хворого необх≥дно оперувати в нев≥дкладному пор¤дку. якщо ускладненн¤ з≥ сторони черевноњ порожнини в≥дсутн≥, то хворого оперують в плановому пор¤дку п≥сл¤ в≥дпов≥дного обстеженн¤ ≥ передоперац≥йноњ п≥дготовки.
’вор≥ з защемленою грижою, ускладненою флегмоною та хвор≥ з запаленн¤м гриж≥ чи њњ пошкодженн¤м також п≥дл¤гають нев≥дкладн≥й операц≥њ.
¬ажливим також Ї положенн¤ про те, що вс≥ гриж≥ з п≥дозрою на защемленн¤ необх≥дно вважати защемленими. ” в≥дпов≥дност≥ з такою оц≥нкою провод¤тьс¤ ≥ л≥кувальн≥ заходи. “ака тактика дозвол¤Ї уникнути помилок в д≥агностиц≥ ≥ л≥куванн≥ защемлених кил.
’≥рург≥чне втручанн¤ ≥ знечуленн¤ при ускладнен≥й гриж≥ маЇ своњ особливост≥.
’ворим у важкому стан≥ внасл≥док ≥нтоксикац≥њ при багатогодинному защемленн≥ чи важкоњ супутньоњ патолог≥њ необх≥дна ≥нтенсивна передоперац≥йна п≥дготовка: введенн¤ серцевих препарат≥в, розчин≥в –≥нгер-Ћокка, глюкози, в≥там≥н≥в, плазми, –ефортану, альбум≥ну.
ќперац≥¤ ускладненоњ гриж≥ може бути виконана п≥д любим видом знечуленн¤ при волод≥нн≥ ним х≥рургом.
ћ≥сцева анестез≥¤ в≥дпов≥даЇ вимогам знечуленн¤ при опероац≥¤х з приводу невправимих ≥ невеликих защемлених гриж у молодих людей. ” вс≥х ≥нших випадках показане загальне знечуленн¤ (внутр≥шньовенний з нейролептаналгез≥Їю, ендотрахеальний). онкуруючим способом з загальним знечуленн¤м дл¤ людей похилого в≥ку з ускладненн¤ми гриж ≥ ос≥б з великими вентральними грижами любого в≥ку може бути перидуральна анестез≥¤.
≈кстренна операц≥¤ при защемлен≥й гриж≥ маЇ р¤д принципових в≥дм≥нностей в≥д плановоњ операц≥њ при в≥льн≥й гриж≥.
ѕри защемлен≥й гриж≥ першочерговим завданн¤м х≥рурга Ї швидке в≥дкритт¤ грижового м≥шка ≥ ф≥ксац≥¤ защемленого органу. ѕосл≥дуючий етап - зв≥льненн¤ защемленого органу. ¬≥н реал≥зуЇтьс¤ розс≥ченн¤м защемлюючого к≥льц¤. Ќапр¤м розс≥ченн¤ грижового к≥льц¤ повинен вибиратись з урахуванн¤м топографоанатом≥чних взаЇмов≥дношень його з оточуючими судинами, нервами ≥ ≥ншими анатом≥чними утворами.(рис.69)
Ќаступний етап Ц оц≥нка життЇздатност≥ защемленого органу. ¬она визначаЇтьс¤ по таких ознаках:
1. ¬≥дновленн¤ звичайного розового кольору серозноњ оболонки;
2. ¬≥дновленн¤ перистальтики кишки;
3. ¬≥дновленн¤ пульсац≥њ судин, ¤к≥ вт¤гнут≥ в странтул¤ц≥ю бриж≥.
якщо вказан≥ ознаки Ї, то кишка оц≥нюЇтьс¤ ¤к життЇздатна ≥ погружаЇтьс¤ в черевну порожнину. ¬ сумн≥вних випадках в брижу кишки ввод¤ть 100-150 мл 0,25% розчину новокањну ≥ з≥гр≥вають защемлену д≥л¤нку впродовж 10-15 хвилин серветками, змоченими теплим ф≥з≥олог≥чним розчином. якщо п≥сл¤ цього в≥дсутн¤ хоч одна з вищеназваних ознак петл¤ кишки визначаЇтьс¤ ¤к життЇздатною ≥ виконують њњ резекц≥ю в межах здорових тканин. ѕо в≥дношенню до странтул¤ц≥йноњ борозни, ¤ку добре видно на зв≥льнен≥й в≥д защемленн¤ кишц≥ ц≥ меж≥ складають 10-15 см в сторону в≥дв≥дного в≥дд≥лу ≥ 20-30см в сторону прив≥дного в≥дд≥лу кишки. ѕрох≥дн≥сть кишки в≥дновлюють анастомозом по типу к≥нець в к≥нець чи б≥к в б≥к.
ѕри флегмон≥ грижового м≥шка операц≥ю починають з серединноњ лапаротом≥њ п≥д загальним знечуленн¤м. ѕ≥сл¤ лапаротом≥њ п≥дход¤ть до защемленого органу зсередини. якщо защемлена кишка, то виконують резекц≥ю кишки за наведеними вище правилами ≥ накладають анастомоз. ≥нц≥ защемленоњ частини кишки герметизують. ѕ≥сл¤ накладанн¤ анастомозу черевну порожнину зашивають наглухо ≥ переход¤ть до операц≥њ в д≥л¤нц≥ грижового випинанн¤. –озс≥кають шк≥ру, п≥дшк≥рну жирову кл≥тковину, розкривають дно грижового м≥шка, надс≥кають защемлююче к≥льце р≥вно наст≥льки, щоб можна було видалити з черевноњ порожнини защемлений орган, включаючи ≥ сл≥п≥ к≥нц≥, залишен≥ в черевн≥й порожнин≥. Ќа грижовий м≥шок в д≥л¤нц≥ шийки, не вид≥л¤ючи його з оточуючих тканин, накладають кисетний шов. ќперац≥ю зак≥нчують дренуванн¤м порожнини грижового м≥шка. ѕластика грижових вор≥т в умовах гн≥йноњ ≥нфекц≥њ категорично протипоказана не т≥льки тому, що вона приречена на невдачу, а ще й тому, що вона може бути причиною розвитку важких флегмон черевноњ ст≥нки.
ѕ≥сл¤операц≥йний пер≥од при защемлен≥й гриж≥ вимагаЇ серйозноњ уваги ≥ включаЇ сл≥дуюче:
1. «неболююч≥ препарати.
2. √емодинам≥чн≥ середники, серцев≥ препарати, дихальн≥ аналептики.
3. ƒез≥нтоксикац≥йна терап≥¤ (сольов≥ розчини, розчини глюкози, суха, нативна плазма).
4. ѕарентеральне харчуванн¤.
5. јнтибактер≥альна терап≥¤ по строгих показах. ¬она особливо показана при грижов≥й флегмон≥, некроз≥ кишки, супутньому перитон≥т≥.
ƒл¤ проф≥лактики легеневих та тромбоембол≥чних ускладнень необх≥дний активний л≥жковий режим, масаж, л≥кувальна ≥ дихальна г≥мнастика, раннЇ вставанн¤ з л≥жка.
Ўви зн≥мають на 9-10 дн≥. “ерм≥н непрацездатност≥ п≥сл¤ операц≥њ з приводу защемленоњ гриж≥ 4-6 нед≥ль.
«апаленн¤ гриж≥.
«апаленн¤ гриж≥ (inglanimatio herniae) називаЇтьс¤ такий стан, коли виникаючий в≥д р≥зних причин запальний процес поширюЇтьс¤ на грижовий м≥шок, його вм≥ст, або на обидва разом.
√остре запаленн¤ гриж≥ може бути р≥зного походженн¤:
1. ¬≥д запального процесу в органах, що знаход¤тьс¤ в гриж≥ (терм≥нальний ≥лењт, виразки шлунка, хробаковидного паростка, дивертикула ћеккел¤, матковоњ труби чи ¤йника, сальника);
2. ¬≥д запального процесу в самому грижовому м≥шку (криптогенна ≥нфекц≥¤, туберкульоз);
3. ¬≥д запального процесу в органах, розм≥щених по сус≥дству (еп≥д≥д≥м≥т, орх≥т, л≥мфаден≥т), а також при поширенн≥ ≥нфекц≥њ з≥ сторони шк≥ри (п≥одерм≥ти, фурункули, виразкуванн¤).
¬ипадки запаленн¤ гриж≥ зустр≥чаютьс¤ р≥дко Ц до 1% до вс≥х випадк≥в гриж. „аст≥ше запаленн¤ буваЇ з серозним чи серозно-ф≥бринозним випотом. ’ворих турбуЇ незначний пост≥йний б≥ль в гриж≥, що посилюЇтьс¤ при њњ пальпац≥њ чи вправленн≥. ƒл¤ л≥куванн¤ в таких випадках призначають л≥жковий режим, на 3-4 дн≥, м≥сцево холод ≥ антиб≥отики чи сульфан≥лам≥ди.
«апаленн¤ гриж≥, викликане гноЇр≥дною, гнил≥сною ≥нфекц≥Їю з внутр≥шн≥х орган≥в переб≥гаЇ важко, пог≥ршуЇтьс¤ загальний стан хворих, супроводжуЇтьс¤ високою температурою, пропасницею, блювотою, щикавкою, ≥нколи затримкою ст≥льц¤ ≥ газ≥в, болюч≥стю, набр¤ком ≥ почервон≥нн¤м ≥ ≥нф≥льтрац≥Їю шк≥ри. √рижове випинанн¤ значно зб≥льшуЇтьс¤ в розм≥р≥, розвиваЇтьс¤ парез кишечника. “ак≥ випадки запаленн¤ гриж≥ вимагають нев≥дкладного х≥рург≥чного втручанн¤. ѕри виконанн≥ операц≥њ розкритт¤ флегмони, наск≥льки можливо треба старатись обмежити попаданн¤ ≥нфекц≥њ в черевну порожнину. ќбгрунтованою при абсцесах, флегмонах грижового м≥шка ≥ оточуючих тканин Ї х≥рург≥чна тактика адекватна так≥й при защемленн≥ гриж≥.
опростаз.
опростаз, каловий завал, закупорка гриж≥ (obstryctio herniae) називають такий стан, коли просв≥т кишковоњ петл≥ в гриж≥ закриваЇтьс¤ каловими масами з розвитком порушенн¤ прох≥дност≥ кишки. „аст≥ше спостер≥гаЇтьс¤ у ос≥б з ослабленою перистальтикою товстоњ кишки. ќзнаки кишковоњ непрох≥дност≥ при копростаз≥ розвиваютьс¤ пов≥льно, грижове випинанн¤ зб≥льшуЇтьс¤ поступово. –озлади кровооб≥гу в кишц≥ ¤к правило не розвиваютьс¤.
‘акторами, що спри¤ють розвитку закупорки кишки Ї надм≥рна њда, вТ¤л≥сть перистальтики кишечника, закрепи, невправим≥сть гриж≥, злуки в д≥л¤нц≥ грижового м≥шка.
¬ б≥льшост≥ випадк≥в копростаз розвиваЇтьс¤ в невправим≥й гриж≥, що м≥стить товсту кишку. «аст≥й калових мас може поширюватись ≥ на тонку кишку. ¬ таких випадках поступово наростають ¤вища кишковоњ непрох≥дност≥. ’ворих турбуЇ загальна слаб≥сть, сух≥сть ¤зика, нудота, блювота, розлади серцевоњ д≥¤льност≥. ¬ подальшому зТ¤вл¤Їтьс¤ б≥ль в живот≥, затримка газ≥в, калу ≥ ≥нш≥ симптоми кишковоњ непрох≥дност≥.
ѕри копростаз≥ допомогу необх≥дно надавати терм≥ново. –екомендуЇтьс¤ проводити легкий масаж грижового випинанн¤, накладати злегка давл¤чу повТ¤зку, стосувати холод на д≥л¤нку гриж≥, м≥хур з льодом. «астосовують також мал≥ кл≥зми з г≥пертон≥чним розчином чи гл≥церином або повторн≥ сифонн≥ кл≥зми. ѕослаблююч≥ середники повн≥стю виключаютьс¤ до тих п≥р, доки копростаз в гриж≥ продовжуЇтьс¤.
” випадках невправимих гриж з ¤вищами копростазу, коли вс≥ л≥кувальн≥ заходи не дають ефекту, хворих необх≥дно терм≥ново оперувати, щоб видалити вм≥ст кишковоњ петл≥, ¤ка знаходитьс¤ в гриж≥. ќперац≥¤ повинна бути м≥н≥мальна ≥ обер≥гаюча.
ѕошкодженн¤ гриж≥.
«находженн¤ орган≥в черевноњ порожнини при гриж≥ в грижовому м≥шку тобто п≥д шк≥рою не виключаЇ можливост≥ њх травмуванн¤. ÷е може бути заб≥й вм≥сту гриж≥ чи порушенн¤ ц≥лост≥ ст≥нки кишки (розрив), ¤к≥ можуть спричинити розвиток перитон≥ту, внутр≥шньочеревну кровотечу чи гематому ≥ запаленн¤ гриж≥. –озриву п≥ддаютьс¤ петл≥ кишок, сечовий м≥хур, а забою Ц ¤к порожнист≥ органи так ≥ чепець ≥ паренх≥матозн≥ органи. «устр≥чаютьс¤ самов≥льн≥ розриви кишки в гриж≥, а також розриви внасл≥док закритоњ чи в≥дкритоњ травми гриж≥.
ѕошкодженн¤ кишки в гриж≥ викликаЇ розвиток перитон≥ту. ќтже, кл≥н≥чно пошкодженн¤ гриж≥ про¤вл¤Їтьс¤ ознаками гострого живота, що вимагаЇ екстренного х≥рург≥чного втручанн¤.
|
|
|