ќЌ—IЋI”ћ

 // home / хiрургi¤  ::психологi¤::  ::наркологi¤::  ::неврологi¤::  ::педiатрi¤::  ::хiрургi¤:: 


„еревнi грижi

√риж≥ стравох≥дного отвору д≥афрагми.

   √риж≥ стравох≥дного отвору д≥афрагми (hiatus hernia) Ї поширеним захворюванн¤м. –ентгенолог≥чно вона д≥агностуЇтьс¤ у 5-10% хворих при рентгеноскоп≥њ шлунка з приводу Ушлункових скаргФ.
   „аст≥ше хвор≥ють люди похилого в≥ку. ’вор≥, молодш≥ 40 рок≥в становл¤ть 19%.  овзн≥ або акс≥альн≥ гриж≥ стравох≥дного отвору д≥афрагми зустр≥чаютьс¤ найчаст≥ше ≥ складають 80-90% вс≥х д≥афрагмальних гриж..
   јнатомоф≥з≥олог≥чн≥ дан≥.
—травох≥д проходить через отв≥р в д≥афрагм≥ Ц hiatus ocsophageus ≥ нижче нењ входить в шлунок п≥д гострим кутом (кут √≥са). ¬≥дпов≥дно вершин≥ цього кута в просв≥т шлунка вдаютьс¤ складки слизовоњ оболонки, ¤к≥ виконують функц≥ю кард≥ального клапана (клапан √убарЇва). <
   ќкр≥м клапана в д≥л¤нц≥ кард≥њ Ї також жом, роль ¤кого виконуЇ циркул¤рний шар мТ¤зевоњ оболонки терм≥нального в≥дд≥лу стравоходу. ѕоза ковтанн¤м цей жом пом≥рно спастично скорочений. ÷е скороченн¤ разом з д≥Їю клапана √убарЇва попереджують зат≥канн¤ в стравох≥д шлункового вм≥сту. ѕ≥д час ковтка стравох≥дно-кард≥альний жом рефлекторно розслаблюЇтьс¤ ≥ пропускаЇ вм≥ст стравоходу в шлунок.
    ласиф≥кац≥¤.

   Ќайб≥льш вживаною Ї класиф≥кац≥¤ д≥афрагмальних гриж, запропонована Ѕ.¬. ѕетровським. (“абл.2).
   “аблиц¤ 2.
    ласиф≥кац≥¤ гриж стравох≥дного отвору д≥афрагми.
   ≤.  овзн≥ (акс≥альн≥) гриж≥ стравох≥дного отвору.
   Ѕез вкороченн¤ стравоходу « вкороченн¤м стравоходу
   1 Ц кард≥альна 1 Ц кард≥альна
   2 Ц кард≥офундальна 2 Ц кард≥офундальна
   3 Ц субтотальна шлункова 3 Ц субтотальна шлункова
   4 Ц тотальна шлункова 4 Ц тотальна шлункова
   ѕ. ѕараезофагеальн≥ гриж≥ стравох≥дного отвору.
   1 Ц фундальна
   2 - антральна
   3 - кишечна
   4 - кишечно-шлункова
   5 - чепцева
    л≥н≥чна симптоматика.

   ¬насл≥док слабкого тонусу кард≥ального жому ≥ розвитку шлунково-стравох≥дного рефлюкса ≥ рефлюксезофат≥ту хворих турбуЇ б≥ль в надчеревн≥й д≥л¤нц≥, в≥дчутт¤ печ≥њ за грудиною, б≥ль ≥ррад≥юЇ в д≥л¤нку серц¤, в л≥ве п≥дреб≥рТ¤ чи в м≥жлопатковий прост≥р. Ѕ≥ль виникаЇ через 20-40 хвилин п≥сл¤ њди, п≥дсилюЇтьс¤ в горизонтальному положенн≥, при ф≥зичному навантаженн≥ ≥ п≥двищенн≥ внутр≥шньочеревного тиску. “ривала речург≥тац≥¤ шлункового вм≥сту в стравох≥д спричин¤Ї розвиток езофаг≥ту з виразкуванн¤м та рубцевим стенозуванн¤м. Ќе виключенн¤м Ї кровотеч≥ з утворених виразок ≥, ¤к насл≥док, розвиток анем≥њ.
   ѕараезофагеальна грижа характеризуЇтьс¤ тим, що вона схильна до защемленн¤.
    ≥нцевий д≥агноз встановлюЇтьс¤ п≥сл¤ рентгенолог≥чного досл≥дженн¤, особливо в положенн≥ “ренделенбурга ≥ з компрес≥Їю передньоњ черевноњ ст≥нки. ќсновна рентгенолог≥чна ознака гриж≥ стравох≥дного отвору д≥афрагми Ї на¤вн≥сть ¤коњ-небудь частини шлунка над д≥афрагмою. (рис.56)
   Ћ≥кувальна тактика та виб≥р методу л≥куванн¤
.

   Ћ≥куванн¤ гриж≥ стравох≥дного отвору д≥афрагми залежить в≥д характеру гриж≥. ѕри параезофагеальн≥й гриж≥ показане х≥рург≥чне л≥куванн¤ в звТ¤зку з в≥рог≥дною можлив≥стю (50%) њњ защемленн¤.  овзн≥ гриж≥ в б≥льшост≥ випадк≥в не потребують х≥рург≥чного л≥куванн¤. “аким хворим рекомендують часте ≥ не великими порц≥¤ми харчуванн¤ (5-6 раз≥в на день) з виключенн¤м подразнюючих ≥ гар¤чих страв, спазмол≥тики, рослинну ол≥ю перед њдою. “≥льки при в≥дсутност≥, ранн≥ (до 6 м≥с¤ц≥в в≥д операц≥њ), п≥зн≥ ( п≥сл¤ 6 м≥с¤ц≥в в≥д операц≥њ).
   ѕо на¤вност≥ ефекту в≥д консервативного л≥куванн¤ хворим з вираженими симптомами рефлюксезофаг≥та рекомендують х≥рург≥чне л≥куванн¤. ѕоказами до операц≥њ також Ї анем≥зуюч≥ кровотеч≥, пептичний стеноз стравоходу, заворот шлунка, п≥дозра на розвиток зло¤к≥сноњ пухлини.
   «неболенн¤ Ц ендотрахеальний наркоз з релансантами.
   ’≥рург≥чний доступ може бути через плевральний чи трахеабдом≥нальний. ќперац≥¤ при ковзн≥й гриж≥ повинна вир≥шувати два питанн¤: л≥кв≥дац≥¤ самоњ гриж≥ ≥, в першу чергу, в≥дновленн¤ клапанноњ функц≥њ кард≥њ. ќсновним етапом операц≥њ, ¤кий може бути виконаний ¤к через жив≥т так ≥ через плевральну порожнину Ї зшиванн¤ позаду стравоходу одну до одноњ мед≥альних ножок д≥афрагми. “аку операц≥ю прийн¤то називати крурораф≥¤. ѓѓ виконують т≥льки в поЇднанн≥ з тим чи ≥ншим втручанн¤м, спец≥ально направленим на в≥дновленн¤ клапанноњ функц≥њ кард≥њ.
   ƒл¤ в≥дновленн¤ кард≥ального клапана виконують езофагофундораф≥ю, тобто зшиванн¤ дна шлунка з стравоходом, внасл≥док чого в≥дновлюЇтьс¤ гострий кут √≥са.
   ” випадках, коли функц≥¤ стравох≥дно-шлункового жому значно порушена, езофагофундораф≥¤ неефективна. “аким хворим показана операц≥¤ створенн¤ навкруг стравоходу вентильного клапану - фундопл≥кац≥¤.
   ќперац≥ю фундопл≥кац≥ю сл≥д доповнювати п≥лоропластикою, бо внасл≥док здавленн¤ блукаючих нерв≥в може розвиватись п≥лороспазм.
   ѕри застосуванн≥ по показах ≥ правильному техн≥чному виконанн≥ езофагофундораф≥¤ ≥ фундопл≥кац≥¤ у 90% забезпечують добр≥ ≥ задов≥льн≥ результати.

© 2003 Phlash & Falcon  
Хостинг от uCoz