|
|
„еревнi грижi
ƒ≥афрагмальн≥ гриж≥.
ƒ≥афрагмальна грижа Ц перем≥щенн¤ орган≥в черевноњ порожнини в грудну порожнину через дефекти в природн≥х отворах ≥ слабких зонах д≥афрагми.
¬ д≥афрагм≥ розр≥зн¤ють сухожилкову частину, ¤ка розм≥щена на перифер≥њ. ћТ¤зева частина д≥афрагми в≥дпов≥дно м≥сцю початку мТ¤зевих волокон розд≥л¤Їтьс¤ на 3 в≥дд≥ли: грудний, реберний ≥ поперековий. ћ≥ж мТ¤зевими частинами д≥афрагми Ї щ≥лини у форм≥ трикутник≥в, вершина ¤ких обернена до сухожильного центру, а основа Ц до перифер≥њ д≥афрагми. ¬≥дсутн≥сть в цих д≥л¤нках мТ¤зевих волокон робить њх найб≥льш слабкими м≥сц¤ми д≥афрагми, де можуть утворюватись гриж≥. ¬ид≥л¤ють грудинно Цреберний трикутник Ћаре¤, попереково-реберний трикутник Ѕогдалена.
¬ межах д≥афрагми знаходитьс¤ р¤д отвор≥в: нижньоњ порожнистоњ вени, аорти ≥ стравоходу.
ласиф≥кац≥¤.
√риж≥ д≥афрагми по походженню можна под≥лити на травматичн≥ ≥ не травматичн≥. ¬ залежност≥ в≥д на¤вност≥ чи в≥дсутност≥ грижового м≥шка в≥дпов≥дно розпод≥л¤ютьс¤ на справжн≥ ≥ не справжн≥.
“равматичн≥ гриж≥ практично завжди бувають не справжн≥ми, бо вони виникають внасл≥док розриву д≥афрагми.
—еред нетравматичних гриж д≥афрагми вид≥л¤ють не справжн≥ вроджен≥ гриж≥ або дефекти д≥афрагми. –ешта нетравматичних гриж д≥афрагми Ї справжн≥ми ≥ можуть бути розд≥лен≥ на гриж≥ слабких д≥л¤нок д≥афрагми, гриж≥ атиповоњ локал≥зац≥њ ≥ гриж≥ природн≥х отвор≥в д≥афрагми. (“абл.1).
“аблиц¤ 1.
ласиф≥кац≥¤ д≥афрагмальних гриж.
√риж≥ д≥афрагми.
“равматичн≥ Ќетравматичн≥
—правжн≥ Ќе справжн≥ вроджен≥ гриж≥
Ќе справжн≥ —правжн≥ гриж≥ слабких д≥л¤нок д≥афрагми
—правжн≥ гриж≥ атиповоњ локал≥зац≥њ
√риж≥ природн≥х отвор≥в д≥афрагми:
ј Ц стравох≥дного отвору;
Ѕ Ц р≥дк≥ гриж≥ природн≥х отвор≥в д≥афрагми.
—правжн≥ гриж≥ слабких зон д≥афрагми виникають в результат≥ тих чи ≥нших умов, ¤к≥ спри¤ють п≥двищенню внутр≥шньочеревного тиску, зниженню тонусу тих в≥дд≥л≥в д≥афрагми, ¤к≥ представл¤ють собою д≥л¤нку зТЇднанн¤ р≥зних њњ в≥дд≥л≥в. ÷е Ї зона грудинно-реберного трикутника, розм≥щеного в м≥сц≥ зТЇднанн¤ грудинного ≥ реберного в≥дд≥л≥в мТ¤зевоњ частини д≥афрагми ≥ щ≥лини Ѕогдалена Ц попереково-реберного трикутника, розм≥щеного м≥ж в≥дпов≥дними њњ в≥дд≥лами.
—еред гриж природн≥х отвор≥в д≥афрагми найб≥льш поширен≥ гриж≥ стравох≥дного отвору. ƒо р≥дких форм гриж природн≥х отвор≥в в≥днос¤тьс¤ гриж≥ отвору нижньоњ порожнистоњ вени, а також щ≥лини аорти. ѕроте вони зустр≥чаютьс¤ наст≥льки р≥дко, що практичного значенн¤ не мають.
л≥н≥чна симптоматика.
л≥н≥ка гриж д≥афрагми залежить в≥д здавленн¤ ≥ перегин≥в у грижових воротах черевних орган≥в, ¤к≥ перем≥щен≥ в грудну порожнину, здавленн¤ леген≥ чи зм≥щенн¤ середост≥нн¤ випавшими через отвори д≥афрагми утворами ≥ в≥д порушенн¤ функц≥њ самоњ д≥афрагми.
“ому вс≥ симптоми гриж д≥афрагми можна розд≥лити на гастро≥нтест≥нальн≥, зумовлен≥ порушенн¤м д≥¤льност≥ перем≥щених орган≥в черевноњ порожнини ≥ кард≥оресатраторн≥, звТ¤зан≥ з здавленн¤м легень ≥ зм≥щенн¤м середост≥нн¤.
Ќайб≥льш характерними симптомами д≥афрагмальноњ гриж≥ Ї: по¤ва чи п≥дсиленн¤ болю в п≥дложечн≥й д≥л¤нц≥, в≥дпов≥дноњ половини грудноњ кл≥тки чи п≥дреберТ¤, а також в≥дчутт¤ важкост≥, задишка ≥ серцебитт¤ зразу п≥сл¤ њди, особливо в значн≥й к≥лькост≥. ÷е заставл¤Ї хворих стримуватись в њж≥, що, в р¤д≥ випадк≥в, приводить до виснаженн¤. „асто п≥сл¤ њди виникаЇ блювота, п≥сл¤ ¤коњ наступаЇ полегшенн¤. “иповим симптомом Ї в≥дчутт¤ бульканн¤ ≥ бурчанн¤ в грудн≥й кл≥тц≥ на сторон≥ гриж≥, а також посиленн¤ задишки при переход≥ хворих в горизонтальне положенн¤.
ѕри огл¤д≥ в≥дм≥чаЇтьс¤ зменшенн¤ рухомост≥ грудноњ кл≥тки на сторон≥ гриж≥, зглаженн¤ м≥жреберних пром≥жк≥в. ѕри довготривалих грижах може в≥дм≥чатись запад≥нн¤ живота.
ѕеркуторно над грудною кл≥ткою на сторон≥ ураженн¤ в≥дм≥чаЇтьс¤ притуплено-тимпан≥чний звук; аускультативно Ц послабленн¤ чи ≥ в≥дсутн≥сть дихальних шум≥в, зам≥сть ¤ких вислуховуютьс¤ перистальтичн≥ шуми ≥ шум плескоту.
Ћабораторн≥ та ≥нструментальн≥ методи д≥агностики.
“очний д≥агноз д≥афрагмальноњ гриж≥ можливий лише при рентген≥вському досл≥дженн≥. ѕри рентгеноскоп≥њ чи граф≥њ вище д≥афрагми визначаЇтьс¤ газовий м≥хур шлунка чи петл≥ кишечника у вигл¤д≥ дифузного затемненн¤ легеневих кол≥в з д≥л¤нками просв≥тленн¤ чи, на фон≥ газу, гаустрац≥Їю.
ѕри контрастному досл≥дженн≥ шлунково-кишкового тракту контрастован≥ органи знаход¤тьс¤ вище д≥афрагми, а м≥сце њх проходженн¤ через д≥афрагму визначаЇтьс¤ ¤к Усимптом грижових вор≥тФ чи Усимптом обт≥канн¤Ф.
Ћ≥кувальна тактика та виб≥р методу л≥куванн¤.
” хворих на гриж≥ д≥афрагми можлив≥сть защемленн¤ Ї пр¤мим показом до операц≥њ. ѕередоперац≥йна п≥дготовка заключаЇтьс¤ в призначенн≥ за 2-3 дн≥ до операц≥њ д≥Їти, ¤ка даЇ мало шлак≥в, проносних препарат≥в та в переддень операц≥њ ≥ рано в день операц≥њ очисних кл≥зм. «нечуленн¤ Ц ендотрахеальний наркоз з реланеантами. ѕри парастернальних грижах застосовуЇтьс¤ латоротом≥¤. ѕри операц≥¤х на правому чи л≥вому купол≥ д≥афрагми використовують торапотом≥ю.
÷≥ллю операц≥њ при д≥афрагмальн≥й гриж≥ Ї опущенн¤ перем≥щених орган≥в на своЇ анатом≥чне м≥сце та зашиванн¤ дефекту в д≥афрагм≥. рањ дефекту в д≥афрагм≥ зшиваютьс¤ вузликовими товстими шовковими нитками з створенн¤м дубл≥катури.
¬еденн¤ п≥сл¤операц≥йного пер≥оду мало чим в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д такого п≥сл¤ операц≥й на шлунково-кишковому тракт≥.
|
|
|