|
|
„еревнi грижi
ѕ≥сл¤операц≥йн≥ гриж≥.
ѕ≥сл¤опероац≥йн≥ гриж≥ утворюютьс¤ п≥сл¤ оперативних втручань на органах черевноњ порожнини в д≥л¤нц≥ п≥сл¤операц≥йного рубц¤.
ѕ≥сл¤операц≥йн≥ (вентральн≥) гриж≥ ускладнюють 6-10% лапаротом≥й ≥ зустр≥чаютьс¤ до 26% серед гриженос≥њв. –езультати л≥куванн¤ п≥сл¤операц≥йних гриж не можна вважати задов≥льними через високу частоту рецидив≥в, що с¤гаЇ 15,2-45,2% ≥ летальност≥ п≥сл¤ планових операц≥й в межах 3-7%.
≈т≥олог≥¤ ≥ патогенез.
–≥ст к≥лькост≥ операц≥й на органах черевноњ порожнини, р≥ст п≥сл¤операц≥йноњ раневоњ ≥нфекц≥њ, зб≥льшенн¤ в числ≥ оперованих к≥лькост≥ хворих на ожир≥нн¤, цукровий д≥абет, ≥мунодеф≥цитн≥ стани. –ад≥ац≥йна травма ≥ ≥нш≥ причини зумовили в останнЇ дес¤тир≥чч¤ р≥ст к≥лькост≥ п≥сл¤операц≥йних гриж.
—еред причин, ¤к≥ спри¤ють виникненню п≥сл¤операц≥йних гриж Ї глибоке нагноЇнн¤ ран, л≥гатурн≥ нориц≥, евентерац≥¤, нерац≥ональний лапаротомний доступ. ѕричиною можуть бути ≥ техн≥чн≥ помилки х≥рурга Ц зшиванн¤ неоднор≥дних тканин, дренуванн¤ черевноњ порожнини через основну рану, накладанн¤ надм≥рно частих чи р≥дких шв≥в на апоневроз.
” людей похилого ≥ старечого в≥ку факторами, що спричин¤ють розвитку п≥сл¤операц≥йних гриж Ї др¤бл≥сть тканин черевноњ ст≥нки, супутн≥ хвороби серцево-судинноњ та дихальноњ систем.
ласиф≥кац≥¤.
≤снуюч≥ класиф≥кац≥њ п≥сл¤операц≥йних гриж передбачають розпод≥л њх на сл≥дуюч≥ групи:
1. ѕо стану грижового вм≥сту: защемлен≥ вправим≥, частково невправим≥, невправим≥.
2. ѕо розм≥рах: мал≥ Ц до 5 см, середн≥ Ц в≥д 6 до 15 см, велик≥ Ц в≥д 16 до 25 см, величезн≥ Ц в≥д 26 до 40 см, г≥гантськ≥ Ц б≥льше 40 см.
3. ѕо локал≥зац≥њ грижового випинанн¤: верхньосерединн≥; середньосерединн≥; нижньосерединн≥; боков≥.
4. ѕо форм≥ грижового випинанн¤:
ќднокамерн≥,
багатокамерн≥.
5. ѕо числу грижових випинань:
ќдинок≥,
множинн≥.
6. ѕо частот≥ ≥ часу виникненн¤ гриж≥:
7. ѕервинн≥, рецидивн≥супутн≥х захворювань:
Ѕез супутньоњ патолог≥њ;
« супутньою патолог≥Їю.
8. ѕо ступеню порушенн¤ працездатност≥:
Ѕез порушенн¤ працездатност≥;
« обмеженн¤м працездатност≥;
« втратою працездатност≥.
л≥н≥чна симптоматика.
л≥н≥чний переб≥г ≥ симптоматика п≥сл¤операц≥йноњ вентральноњ кили залежить в≥д величини грижового випинанн¤, локал≥зац≥њ характеру вм≥сту, супутньоњ патолог≥њ.
ѕост≥йною скаргою Ї випинанн¤ в д≥л¤нц≥ п≥сл¤операц≥йного рубц¤. ќкр≥м випинанн¤ хворих турбуЇ б≥ль в д≥л¤нц≥ гриж≥, диспепсичн≥ розлади, дискомфорт в черевн≥й порожнин≥, розлади ст≥льц¤. ” хворих з великими грижами пост≥йним симптомом Ї закрепи. ƒизуричн≥ розлади можуть бути у хворих з нижньосерединною лапаротом≥Їю ≥ вт¤гненн¤м в грижу сечового м≥хура.
ќгл¤д хворих сл≥д проводити в положенн≥ хворого на спин≥ з приведеною до грудини головою ≥ сто¤чи. «вертають увагу на локал≥зац≥ю грижового випинанн¤, його форму, величину. ѕри пальпац≥њ гриж≥ визначають њњ форму, величину, вправим≥сть чи невправим≥сть, розм≥ри грижових вор≥т. « ≥нструментальних метод≥в досл≥дженн¤ суттЇве значенн¤ маЇ рентгеноскоп≥чне ≥ рентгенограф≥чне досл≥дженн¤ шлунково-кишкового тракту, сп≥рограф≥¤, ≈ √.
Ћ≥кувальна тактика та виб≥р методу л≥куванн¤.
ѕокази до оперативного л≥куванн¤ п≥сл¤операц≥йних вентральних гриж залежать в≥д њх кл≥н≥чного переб≥гу, розм≥р≥в, ускладнень, в≥ку хворих, на¤вност≥ супутньоњ патолог≥њ.
¬ид≥л¤ють абсолютн≥ ≥ в≥дносн≥ покази до операц≥њ. јбсолютн≥ Ц защемленн≥ гриж≥, злукова кишкова непрох≥дн≥сть; ¬≥дносн≥ Ц вправим≥, невправим≥ багатопом≥рн≥, рецидивн≥, п≥сл¤операц≥йн≥ гриж≥ р≥зних локал≥зац≥й ≥ розм≥р≥в.
ѕротипоказами до планових операц≥й з приводу п≥сл¤операц≥йних гриж Ї: 1. —упутн≥ хвороби серцево-судинноњ ≥ дихальноњ систем в стан≥ декомпенсац≥њ; 2. ¬аг≥тн≥сть; 3. √риж≥ великих розм≥р≥в у хворих старечого в≥ку з др¤блою передньою черевною ст≥нкою. 4. Ќееефективн≥сть передоперац≥йноњ п≥дготовки.
’≥рург≥чне л≥куванн¤ п≥сл¤операц≥йних гриж Ї складною проблемою. ¬≥дом≥ на сьогодн≥ б≥льше 200 метод≥в пластики мТ¤зево-апоневротичних дефект≥в. ∆оден з них не Ї абсолютно ефективним.
ѕередоперац≥йна п≥дготовка пересл≥дуЇ сл≥дуюч≥ моменти:
1. омпенсац≥¤ супутньоњ патолог≥њ.
2. ѕ≥дготовка черевноњ порожнини до вправленн¤ в нењ випавших орган≥в.
3. ѕ≥дготовка шлунково-кишкового тракту.
—уттЇве значенн¤ маЇ компенсац≥¤ порушень д≥¤льност≥ серцево-судинноњ дихальноњ систем, порушень обм≥н≥в, зокрема компенсац≥њ цукрового д≥абету.
¬правленн¤ випавших орган≥в в зменшену в обТЇм≥ черевну порожнину Ї складною проблемою, бо зм≥нюЇтьс¤ при цьому режим диханн¤ ≥ д≥¤льн≥сть серцево-судинноњ системи. ƒл¤ попередженн¤ цього в процес≥ передоперац≥йноњ п≥дготовки к≥лька раз≥в накладають пневмоперитонеум ¤кий, в певн≥й м≥р≥, моделюЇ вправленн¤ орган≥в ≥ спри¤Ї зб≥льшенню обТЇму черевноњ порожнини.
ѕ≥дготовка шлунково-кишкового тракту включаЇ очищенн¤ кишечника в≥д вм≥сту послаблюючими препаратами та з допомогою кл≥зм.
ќперативне л≥куванн¤ проводитьс¤ не ран≥ше н≥ж через 8-12 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ попередньоњ операц≥њ.
«нечуленн¤ при невеликих п≥сл¤операц≥йних грижах може бути м≥сцеве: ≥нф≥льтрац≥йна, пров≥дникова анестез≥¤. ѕри великих грижах операц≥ю сл≥д проводити п≥д наркозом з використанн¤м реланеант≥в.
“ехн≥ка операц≥њ. –озр≥з шк≥ри провод¤ть в межах здорових тканин з обох стор≥н п≥сл¤операц≥йного рубц¤. ѕ≥сл¤операц≥йний рубець вис≥кають. (рис.59)
Ўк≥рн≥ крањ в≥дд≥л¤ють в≥д зрошень навкруг грижового м≥шка. –озкривають грижовий м≥шок ≥ вис≥кають його в≥дступаючи в≥д крањв грижових вор≥т близько 1 см. (рис.60)
¬м≥ст гриж≥ зв≥льн¤ють в≥д злук ≥ вправл¤ють в черевну порожнину.(рис.61)
—пособи пластики грижових вор≥т можна розд≥лити на три групи: 1 Ц апоневротична; 2 Ц мТ¤зево-апоневротична; 3 Ц ≥нш≥ види пластики (клаптем шк≥ри, фасц≥њ, аллопластика).
јпоневротична пластика передбачаЇ пластику грижових вор≥т по типу Уполи п≥джакаФ чи Ув накр≥йФ з допомогою клапт≥в, викроЇних з апоневрозу. (рис.62)
ћТ¤зево-апоневротична пластика включаЇ в себе закритт¤ грижових вор≥т з використанн¤м апоневрозу ≥ мТ¤з≥в. (—пос≥б —апежко, ¬ознесенського ≥ ≥нш≥). (рис.63)
« ≥нших вид≥в пластики найб≥льш стосованою Ї аллопластика. (рис.64)
Ћ≥куванн¤ в п≥сл¤операц≥йному пер≥од≥ передбачаЇ попередженн¤ серцевих, легеневих розлад≥в, парезу кишечника ≥ здутт¤ живота тромбоембол≥чних ускладнень, нагноЇнь рани. « другоњ доби хворим дозвол¤ють ставати ≥ ходити. Ўви зн≥мають на 10-12 добу. ѕ≥сл¤ виписки хворих з х≥рург≥чного стац≥онару необх≥дним Ї нос≥нн¤ бандажа впродовж 4-6 м≥с¤ц≥в в залежност≥ в≥д величини гриж≥ ≥ обмеженн¤ ф≥зичних навантажень терм≥ном до 1 року.
|
|
|